Сім відмінностей між тими, хто пише, з заходу і сходу
Чим наші медіа відрізняються від європейських, у сенсі тем, що хвилюють, та поглядів на життя?
По-перше, вони ніколи не хвалять владу, корпорації, і впливових персон, розглядаючи всі їхні дії критично та виявляючи увагу до деталей. Інтерв'ю з власниками офісів – це делікатний, але явний тиск на всі болючі точки.
По-друге, категоричністю суджень. У нас вони або викривальні, або повчальні, порівняно з їхньою спокійною аргументацією кожного доказу.
По-третє, європейські журналісти цікавляться життям низів і публікують різні історії від людей, які не з'являються в телевізорі: сміттярів, вантажників, продавців наркотиків, повій, самотніх чоловіків і жінок різного віку з химерною мозаїкою долі.
По-четверте, вони дотримуються секулярних поглядів на церковні справи.
По-п'яте, вони регулярно порушують теми сексуального життя в психологічному, моральному та фізичному плані. Адже це одна із базових складових комфортного самопочуття.
По-шосте, всі ЗМІ розширюють спектр світових інформаційних трендів. Перші шпальти, тобто головні сторінки, розміщують матеріали про кліматичну кризу, пандемію, проблеми нерівності, расизму, сексизму, трагедії міжнародного та місцевого значення.
По-сьоме, всі сучасні явища розглядаються журналістами разом із науковцями, письменниками, фахівцями. Ніхто не вдається до експертних міркувань лідерів думок, ютуберів та зірок соціальних мереж.
Зрозуміло, все це стосується демократичної суспільно-політичної преси, а не таблоїдів.
