«Цигани: презумпція вини»
Власне, це не моя назва — такий заголовок має текст, що днями з’явився в Живому Журналі. Оскільки я вважаю, що автор (публіцист і літератор Ліліт Мазікіна) багато в чому висловила мої думки, то запозичую заголовок у неї. Далі — витримки.
«Всі мої друзі знають історію, що сталася зі мною в ранньому дитинстві. Починалася вона просто: батько вирішив відвести нас до зоопарку. Нас у нього було досить багато. І лише я з цієї безлічі була відчайдушно білява.
Таким контрастом зацікавилися представники радянської міліції, і ми всією компанією опинилися у відділенні до з’ясування обставин появи білявої дитини в нашому таборі. Те, що я скажу далі, за наших часів прозвучить майже фантастикою. /.../ Мого батька ніхто не ображав. Мого брата і сестер ніхто не лякав. Молодшим купили морозива, щоб ми не сиділи голодними. Декілька годин знадобилося, щоб розібратися в обставинах, і після розбору ніхто не дорікав моєму батькові, що на нього довелося витрачати час. Перед ним вибачилися.
Так, були й такі часи.
Цього року в Греції з циганської родині забрали чотирьохлітню біляву дівчинку на ім’я Марія. Природно, запідозривши, що її вкрали — це ж цигани. ДНК-тест показав, що ця родина не перебуває в родинних стосунках з Марією. Цигани стверджували, що батьки самі залишили Марію на їхнє піклування.
Новину про вкрадену дівчинку опублікували також в Росії. Відразу ж новинні замітки обросли сотнями коментарів, сповнених ненависті до цієї родини, циганів взагалі й твердженнями, що нерідні батьки Марії брешуть. Письменниця Анастасія Дробіна, що знає циганів не з чуток, на одному з сайтів спробувала написати коментар із закликом дочекатися кінця історії і вказівкою на те, що практика усиновлення для циганів звичайна. Коментар, природно, адміністрація сайту помістила до сумнівних. Набагато більш сумнівних, ніж сповнені образ чужих людей...
Ще пригадаємо історію зниклої дев’ятимісячної Ані Шкапцової. Про крадіжку дитини заявили батьки, і доблесна поліція вжила всіх заходів для розшуку. Без будь-яких перевірок поліцаї вривалися в довколишні табори, перевертали будинки, ламали нехитрі меблі, наносили побої дорослим циганам, лякали дітей. Було декілька інфарктів у літніх циганів. Аню Шкапцову не знайшли, тому що її вбив батько.
Чи вибачилася поліція перед циганами? Чи полагодила стільці й ліжка? Чи сплатила ремонт дверей? Природно, ні. Ну, не винні цигани у зникненні Ані Шкапцової. У чомусь мабуть винні все одно.
Тому що це — цигани, і щодо них діє презумпція вини.
Тим часом, розпалені новинами з Греції, ірландські поліцейські звернули уважний погляд на своїх циганів і терміново врятували двох білявих дітей з двох різних таборов. Одну повернули після пред’явлення документів. Іншу, незважаючи на документи, повертати не захотіли, а зробили ДНК-тест. Дівчинка виявилася дійсно циганкою. І донькою саме тих людей, що значилися за документами її батьками. Красивої історії порятунку не вийшло, перелякану дівчинку віддали циганам. Чи вибачилися? Не знаю. Проте мені на думку знову спадає слово «природно».
Справжні, біологічні батьки Марії все ж знайшлися. Ними виявилися... цигани. Громадяни Болгарії. За визнанням біологічної матері Марії, вона не мала можливості прогодувати ще одну дитину і віддала дівчинку відразу після народження знайомим — вона у той час знаходилася в Греції — за умови, що зможе забрати доньку, коли матеріальний стан поліпшиться.
Тепер прийомних батьків судитимуть, біологічних теж. Не знаю, де зараз п’ятеро рідних дітей грецької циганської пари, сподіваюся, що у родичів. Маленька Марія — у державному притулку. Грецькі ЗМІ відразу забули про «білявого ангелочка» і перестали знаходити в стані Марії щось жахливе — тепер їхнє обурення концентрувалося на тому, що на гроші грецьких платників податків харчувалася маленька болгарська циганка.
Чи стане ніяково тим, хто виливав потоки страшних звинувачень на прийомних батьків Марії?
Припиніть, це ж цигани. Яка різниця! Вони все одно в чомусь та й винні».
Подібні фактів набагато більше. Тим же — а таких, на жаль, немало — хто продовжує стверджувати, що всі роми поголовно торгують наркотиками, крадуть і викрадають дітей, раджу стерти всі записи рок-гурту Shocking Blue, тому що їхня солістка, Марішка Вереш, теж, виходить, викрадачка дітей і торговка наркотиками, більше ніколи не розміщувати у себе в блогах картини канадського сюрреаліста Роба Гонсалвеса і не дивитися фільми французького кінорежисера Тоні Гатліфа з тієї ж причини. Якщо ці приклади здаються дуже далекими, можна розповісти про кіднепінг і наркотики, якими промишляють всі без винятку цигани, тому ж Гатліфу, коли він наступного разу приїде з ретроспективою своїх фільмів до України, або будь-якому артистові з київського театру «Романс» і особисто його керівникові Ігорю Крикунову, або чудовій дівчині, студентці Університету імені Шевченка Капітоліні, з якою я спілкувався торік, а також декільком моїм друзям. Ви ж переконані у своїй правоті, дорогі наші расисти? Ось візьміть, підіть і скажіть цим людям в обличчя те, в чому ви такі переконані. Без натяків і посередників, з усією помпою ваших відсилань до «здорового ґлузду» і «об’єктивної картини світу». Нема чого по інтернетах і перед телевізорам відсиджуватися. Або хочете відразу перейти до справи? Будь ласка: у 1935-1945 роках на територіях Німеччини, держав-союзників Третього рейху й окупованих країн було знищено, за різними підрахунками, від 150000 до 200000 циганів.
Мало?
