За хвилину дванадцята
«04-10.11.2016»
Погані з майя виявилися годинникарі. Їхній календар поспішав аж на чотири роки. Як виявилось, не помиляється лише Годинник судного дня, з 1992 року невблаганно рік у рік знову наближаються до позначки північ. Перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США набагато більшою мірою, ніж в аспекті протистояння з Росією, загрожує Україні і світові ризиками нової глобальної війни.
Ще на стадії передвиборної кампанії експерти зазначали, що ізоляціоністська риторика Трампа суперечить засадничим пунктам його виборчої платформи. Дональд Трамп може скільки завгодно вимагати від Apple перенести виробничі потужності з Китаю до США — і називайте це протекціонізмом, але продаватися ці мобільні телефони все одно мають по всій планеті, а отже, забезпечено підтримку долара як головного платіжного засобу у світі, і експорту американських цінностей, американського способу життя як головних складових зовнішньої політики США.
Трамп веде мову про зміщення пріоритетів американської політики з Близького Сходу і Європи у бік протистояння економічній і військово-політичній експансії Китаю? І тут головним інструментом стануть ініційовані Бараком Обамою, і не милі Трампові, зони вільної торгівлі — Тихоокеанське партнерство (TPP) і Трансатлантичне торговельне та інвестиційне партнерство (TTIP) (зона вільної торгівлі між Євросоюзом і США). А отже, й адміністрація Трампа приречена на співпрацю зі старими зовнішньополітичними партнерами, заради підтримки домінуючого становища вимушена буде дотримуватися колишніх зовнішньополітичних зобов’язань.
Постулований Трампом відхід США з Близького Сходу? Гадаю, майбутню стратегію США в регіоні буде визначено в найближчих місяць-півтора, ще до того, як президент-республіканець посяде в Овальному кабінеті. Дивне твердження? Дональд Трамп переїде до Білого дому лише більш ніж через два місяці — 20 січня наступного року, а російська авіаносна група «Адмірала Кузнецова» прибула до берегів Сирії вже сьогодні. Враховуючи її обмежену автономність, Володимир Путін буде вимушений чи з ганьбою повернути — цього разу вже назавжди, до порту приписки іржаве корито, що осоромило його країну і його самого, чи віддати наказ про удар по Алеппо найближчими днями. І тоді стратегія адміністрації Трампа у відносинах з Росією буде визначена на роки вперед адміністраціями Обами і Путіна. У цьому на Путіна можна покладатися — російський президент виявив рідкісний дар заганяти себе у дедалі новий геополітичний глухий кут там, де, здавалося, їх неможливо знайти.
Та й неодноразово висловлені Дональдом Трампом компліменти щодо стилю керівництва Володимира Путіна, скільки в них було від реальних симпатій, а скільки від риторичного прийому, покликаного протиставити створений російськими і розмножений світовими ЗМІ і зрозумілий завдяки наочності пересічному виборцеві віртуальний образ сильного президента Росії слабкому президентові Обамі. Хоч би як там було, на земній кулі буде затісно двом лідерам супердержав з амбіціями Путіна, і тут президенти Путін і Трамп, незалежно від того, відбудеться чи ні медовий місяць в американо-російських відносинах, приречені на серйозний особистий конфлікт.
Яструби в новій адміністрації — Майк Пенс як віце-президент і Ньют Гінгрич як найімовірніший на сьогодні кандидат на посаду голови Держдепу, обидва вже висловилися за збільшення американської присутності в Європі, натиск на Росію в Сирії, призупинення угоди з Іраном — це не команда Трампа, це туга вузда і шпори, якими власна партія має намір приборкати і приборкає не об’їждженого мустанга в президентському кріслі. Згортання деяких соціальних програм Обами і на кілька порядків жорсткіший зовнішньополітичний курс — ось все, чим вирізнятиметься політика Білого дому наступні чотири роки. Звичайно, все це на тлі масових протестів усіх меншин, що існують у США, яких вже не раз образив і образить ще тепер вже президент Дональд Трамп. Здоровенькі були, нові 60-ті!
У світлі цього навіть взаємні тактичні поступки Росії і США, будь-який розмін пішаків — будь-яке спрощення ситуації на шахівниці, стратегія цілком у стилі президента Трампа, сприятимуть не розрядці ситуації, а навпаки, наближатимуть вирішальний конфлікт. Чи стане новою Карибською Українська чи Сирійська криза, не важливо. З новим непередбачуваним президентом, так само як і з новою сильною адміністрацією у Вашингтоні, хвилинна стрілка вже сьогодні подолала два з трьох ділень, що залишилися на годиннику Судного дня.
