Михайло Бродський сидітиме,

Суперечлива постать президента концерну "Денді" і співвласника газети "Киевские Ведомости" Михайла Бродського стала широковідомою після його арешту напередодні парламентських виборів. Іще більшу популярність він отримав після того, як сидячи в Житомирському СІЗО, пройшов в одному з київських виборчих округів до Верховної Ради. Однак і з депутатським мандатом влада утримувала Бродського в ув'язненні. Вихід підприємця-депутата на волю - чергове свідчення поразки можновладців. Михайло Бродський сидітиме. Але на парламентській лаві.

У перший день перебування "на волі" пан Бродський відповів на запитання кореспондента "Дня" Тетяни ШУЛЬГАЧ:

– Михайле Юрійовичу, про що думає людина, сидячи на нарах?

– Щиро, - сміється, - про дружину... Перший день я думав про те, що я на війні й мене взяли в полон.

– Із ким ви воювали?

– Я воював не з вітряками, а з реальними людьми, котрі сьогодні уособлюють владу в нашій країні і котрі є злом для нашої країни.

– Хто головнокомандувач того війська, з яким ви воюєте?

– Кучма Леонід Данилович.

– На вашу думку, в яку смугу нині вступила наша держава, що про неї свідчать такі події?

– Був час розкидати каміння, а тепер, як на мене, час уже й "розібратися". Ми нині у смузі, в яку, на жаль, нас завели. Вважаю, що нашу країну за 4 роки режиму Л.Кучми повернули назад у 1993 рік, коли вона знову стоїть на межі банкрутства і т. ін. Цей час (до виборів президента), гадаю, піде саме на те, щоб розібратися з тим, що відбувається. І в парламенті я братиму участь у цьому процесі. Це буде дуже відповідальний і небезпечний етап у розвитку нашої країни. Але думаю, що ми переможемо.

– Як після вашого арешту ви ставитеся до питання про депутатську недоторканність?

– Я вірю, що настане день у нашій країні, коли можна буде зняти депутатську недоторканність, але для цього ми повинні змінити закони і зробити нашу державу справді правовою, аби влада не мала змоги розправлятися з інакомислячими. Із другого боку, я вірю, що в нашій країні прийде влада, яка дуже толерантно й шанобливо ставитиметься до опозиції, розуміючи, що опозиція очищує наше суспільство, діє на користь народу, бо вона постійно критикує владу й не дає їй забути, що влада - це не тиран, а слуга.

– Скільки нерухомості ви незаконно продали?

– Я продав геть усе законно: одну квартиру в Одесі й нежитлове приміщення в Харкові. Я не приховував це від держави і сплатив податок. Навіть коли я заплатив його неправильно, то максимум, що мало бути - доплата. Я доведу, що податкова поліція хибно тлумачить закони.

– До вас у камеру приходили відвідувачі зі спробами поторгуватися?

– Не було таких спроб. Торг був не тут, а на волі. Але до того, як мене посадили, я сказав своїм друзям, що торг тут недоречний і щоб вони й не думали торгуватися.

– Якою мірою преса допомогла вам вийти з-під варти?

– Я відчув, що в нашій країні таки з'являється четверта влада. І коли вона справді посяде своє місце, наше суспільство поліпшиться. Таргани добре поїдають свою жертву в темряві, а преса - це промінь світла...

– Спершу був Звягільський, згодом Боженар, багато інших, ви - у цьому ряду. Чому суспільство так мляво реагувало на утримання під вартою місяцями й роками невинних (як потім з'ясовувалося) людей?

– Можливо, я, зі своєю ситуацією, буду новим поштовхом, який змусить суспільство інакше реагувати на такі дії влади. Ми живемо в час зародження правової держави й мусимо багато через що пройти, аби дійти до нормальної країни, де можна буде спокійно померти, знаючи, що над моїми дітьми не нависатиме сваволя влади. Можливо, це нескромно, але мені здається: те, що сталося зі мною, повинно ввійти в історію розвитку демократії в нашій країні.

– Подейкують, ніби Президент колись сказав, що, мовляв, або Бродський сяде, або Кравченко піде. Тепер, виходить, коли вийде Бродський, то піде Кравченко?

– Коли собака, який охороняв будинок, дозволив злодіям удертися в цей будинок, то господар, щонайменше, припиняє цього собаку годувати або змінює його на іншого.