Європа стикається з гострою кризою якості водних ресурсів, — звіт Європейського агентства довкілля
Новий звіт Європейського агентства довкілля (EEA) свідчить, що водні ресурси Європи перебувають під серйозною загрозою. Більше того, з 2009 року не було досягнуто значного покращення екологічного стану водних ресурсів. У звіті наголошується на необхідності негайно посилити виконання Водної рамкової директиви (ВРД).
Про це пише "Рубрика" із посиланням на WWF-Україна.
У чому проблема?
Менше ніж 40% поверхневих вод, таких як річки та озера, перебувають у доброму екологічному стані. Ці показники викликають тривогу, проте навіть вони не дають повної картини, оскільки базуються на обмеженому та застарілому переліку забруднювачів. Терміново необхідно прийняти нові стандарти якості води, щоб моніторинг і планування заходів можна було включити до наступних Планів управління річковими басейнами (ПУРБ).
Майже 25% підземних вод мають незадовільний хімічний стан, хоча вони забезпечують майже дві третини нашої питної води.
Хімічний стан поверхневих вод (річок, озер і прибережних вод) погіршився, причому менше ніж 30% відповідають нормам забруднення, встановленим Водною рамковою директивою.
Основним джерелом загрози для водних ресурсів залишається сільське господарство, зокрема надмірне використання добрив і пестицидів (так звані, дифузні джерела забруднення води). Зокрема, на сільськогосподарську діяльність припадає 32% забруднювачів підземних вод та 29% — поверхневих.
Хімічне забруднення від вугільних електростанцій, а також гідроморфологічні зміни річок (через порушення їх вільної течії спорудженням гребель для гідроенергетики, зміни морфології русел річок, викликані їх спрямленням) також сильно впливають на екологічний стан поверхневих вод.
Чому так сталось?
"Постійний критичний стан водних ресурсів Європи свідчить про те, що країни-члени ЄС рік за роком системно не запроваджують належних заходів для подолання водної кризи. Водна рамкова директива діє вже понад два десятиліття, але її цілі залишаються значною мірою невиконаними, оскільки національні уряди не сприймають її вимоги серйозно. Дедалі частіше лунають заклики послабити стандарти ВРД для реалізації шкідливих з точки зору впливу на довкілля проєктів, тоді як насправді нам потрібно зосередитися на захисті наших водних ресурсів", — зазначає Клер Бафферт (Claire Baffert), старша керівниця з питань води та адаптації до змін клімату в Офісі європейської політики Всесвітнього фонду природи WWF.
Яке рішення?
Експерти Всесвітнього фонду природи WWF наголошують: на шляху досягнення цілей ЄС щодо покращення стану водних ресурсів слід зосередитися на відновленні водно-болотних угідь та річок. Будівництво гребель та покладання на так звану "сіру інфраструктуру" лише погіршують ситуацію, замість того, щоб вирішувати проблеми.
"Функціонуючи як природні резервуари, водно-болотні угіддя та заплави надають цінні екосистемні послуги, акумулюючи надлишкову воду і контролюючі водний стік. Це зменшує ризик затоплень від повеней, особливо під час сильних дощів, а також забезпечує стабільний запас води в посушливі періоди. Крім того, водно-болотні угіддя — це природні "фільтри", які здатні очищати воду від забруднювачів, таких як пестициди, важкі метали. Це допомагає покращити якість води, яка потім потрапляє у річки, озера і підземні води", — пояснює Оксана Коноваленко, керівниця напряму "Вода" WWF-Україна, кандидатка географічних наук.
Що вже зроблено в Україні?
Україна зробила вагомий крок у сфері охорони та управління водними ресурсами, імплементувавши Водну рамкову директиву Європейського Союзу (ВРД). Ця директива є ключовим документом європейського законодавства у сфері водної політики, що ставить перед собою мету досягти "доброго" екологічного стану всіх водних ресурсів.
Основою ВРД є підхід до управління водними ресурсами на рівні річкових басейнів, що передбачає системність та комплексність. У рамках імплементації директиви Україна розробила проєкти Планів управління річковими басейнами(ПУРБ), які є стратегічними документами, спрямованими на забезпечення сталого управління водними ресурсами країни.
В Україні розроблено 9 ПУРБів, які наразі перебувають на розгляді Кабінету Міністрів України. Очікується, що затвердження ПУРБів відбудеться до кінця 2024 року.
