Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив FT, що Європа стоїть перед «новою ерою», наголосивши, що його країна витрачатиме на оборону від 5% до 6% свого ВВП починаючи з наступного року і, щонайменше, до 2030 року. Це приблизно вдвічі більше за поточний рівень витрат.

«Звичайно, тиск є, і це хороший і конструктивний тиск з боку нашого стратегічного та найбільшого союзника в НАТО (США – ред.). Ми не можемо ігнорувати ці сигнали. Але це не єдина причина... Для нас життєво важливо мати реальні можливості для війни», – сказав Будріс.

Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал також заявив, що його країна має намір виділити на оборонні витрати 5% ВВП порівняно з поточними 3,7% цього року.

«Наш ключовий партнер з питань безпеки (США – ред.) під керівництвом свого нового президента надіслав чіткий сигнал: видатки НАТО на оборону мають зрости. Ми знаємо нашого супротивника, і я повністю згоден - наша мета має становити 5%», - заявив Міхал.

За словами європейських чиновників, НАТО на червневому саміті має намір збільшити свій неофіційний цільовий показник оборонних витрат з поточних 2% до 3% або 3,5% у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Тим часом президент США Дональд Трамп продовжує наполягати на 5%, з чим погоджуються кілька країн НАТО, в тому числі Польща, яка лідирує в Альянсі за витратами, що перевищують 4%.

Як пише FT, торік 23 з 32 країн-членів НАТО досягли цільового показника у 2% ВВП. Однак є країни, такі як Іспанія, Італія та Бельгія, які відстають від інших, витрачаючи менше 1,5%.

Водночас у Європі занепокоєні тим, як оплатити збільшені витрати на оборону, і чи погодяться з цим громадяни, особливо якщо це станеться за рахунок інших державних послуг.

Як повідомляв Укрінформ, 23 січня президент США Дональд Трамп повторив свій заклик до країн-членів НАТО підняти мінімальну планку витрат на оборонні потреби до 5% від національного ВВП.

Раніше лідери країн Альянсу не погодилися з цією пропозицією, хоча й не відкинули потребу дещо підвищити витрати на оборону.