Чи здатна Україна на щось ще, крім гасел? - The Washington Post

Днями громадяни двох зовсім різних демократичних країн - України та Індії - зіткнулися зі схожою проблемою: як реформувати корумповану, але законно обрану політичну еліту? - пише оглядач The Washington Post Энн Эпплбаум.

У Києві противники нинішнього уряду налаштувалися на затяжну вуличну революцію, вважає автор. Уряд, однак  до них не прислухається. "Натовп хоче відставки Януковича, але альтернатива поки не з'явилася", - зазначає вона.

Рік тому подібний рух в Індії теж виявився на роздоріжжі. У 2011-2012 роках активіст Анна Хазаре залучив під свої прапори сотні тисяч індійців. Він домігся, щоб уряд погодився прийняти нові антикорупційні закони, однак пізніше рух розколовся. Один із його лідерів, Арвінд Кежріваль, створив свою партію. Багато хто визнав, що це безнадійна затія. Проте в грудні ця партія стала правлячою в парламенті штату Делі, а Кежріваль обійняв пост старшого міністра штату.

Оглядач визнає, що Кежріваль, можливо, ще розчарує виборців. Але його рішення прийти в світ політики як мінімум дає шанс домогтися глибоких змін.

"Справжній іспит для української революції - в тому, чи здатні на таке її лідери. Власне, це і є справжній тест для будь-якого протестного руху в будь-якій демократичній країні: чи зможуть його члени якимось чином включитися в систему, щоб її змінити", - пише автор. За словами Епплбаум, успіх вуличного руху - не в масовості, не в гаслах, а в умінні створити політичну альтернативу, яка здатна перемогти на виборах.

За матеріалами: InoPressa