Львівський музей завдяки рідкісним експонатам ознайомлює з історією християнства в Галичині
У Львівському музеї історії релігії відкрилася виставка «Києво-Візантійська традиція: образ і пам’ять». Експозиція буде постійною й міститиметься у приміщенні дорміторію (спальні) колишнього домініканського монастиря XIV–XVIII століть, де зараз розташований музей.
«Мета виставки – показати історію Києво-Візантійської традиції в Галичині, яка бере свій початок від Володимирового хрещення 988 року. Адже запровадження християнства в давньоруській державі наприкінці Х століття було епохальною подією в історії України, поворотним пунктом усього її подальшого історичного розвитку, який прилучив Київську Русь до європейської християнської цивілізації. Духовними спадкоємцями церкви Київської Русі вважають Українську греко-католицьку церкву і Православну церкву України. На основі музейних пам'яток можна простежити, як формувалися і зберігалися наші національні традиції у цих двох церквах», - розповіла кураторка виставки Надія Полянська.
Про історію саме Київської Русі розповідають ікони відомого галицького художника Модеста Сосенка: «Святі Константин і Єлена», «Святі Антоній і Феодосій Печерські», «Святі Володимир і Ольга», «Святі Кирило і Мефодій», а також нагрудні хрести давньокняжої доби – енколпіони і портрет князя Лева Даниловича. Варто зауважити, що саме галицькі князі Лев Данилович і його наступник Юрій I Львович зберегли окремішність української церкви.
Період XVI–XVIII століть, коли відбулося, з одного боку, відродження православної церкви, яке пов'язане з діяльністю Львівського Успенського братства, а з другого – утворення греко-католицької церкви, яка виникла внаслідок укладення Берестейської церковної унії, представлений портретами визначних діячів того часу («Князь Костянтин Острозький», «Петро Могила», «Гедеон Балабан»), стародруками українських друкарень.
Найбільшу увагу в експозиції приділено періоду XIX–XX століть. Порушено питання ролі релігії й церкви в контексті формування української національної свідомості та національної ідеї. Комплекс матеріалів розповідає про «епоху митрополита Андрея Шептицького». На огляд представлено особисті речі Митрополита: омофор, срібний свічник з його гербом, антимінс, який виготовив для Андрея Шептицького художник Юліан Макаревич в 1901 році. Презентують і вишитий антимінс саме за взірцем цього антимінса. Його виготовили у підпіллі, коли УГКЦ продовжувала свою діяльність у «катакомбах».
Також відвідувачі зможуть ознайомитися з архівними документами парафії села Вовкова Пустомитівського району Львівської області: метриками смерті бійців УГА і самого села, де зроблено запис про те, що арештовано парафіяльного священника; побачити колекцію печаток греко-католицьких парафій.
Неможливо оминути книгу «Апостол», яка надрукована у Львові, у друкарні Михайла Сльозки в 1639 році. Під час Першої світової війни вона була прострілена кулею навиліт.
Та центральним символом експозиції є двобічний феретрон «Непорочне зачаття Богородиці», а на звороті – «Святий Андрій». Цю ікону створено для храму Покрови Пресвятої Богородиці, що у селі Верхній Дорожів Дрогобицького району, 1777 року. Написи виконано латиною і кирилицею.
Павло Паламарчук, Львів, "День"
