Полтавці згадали загиблих у Іловайському котлі під пісні Христини Панасюк
У ці серпневі дні минає третя річниця однієї з найстрашніших трагедій російсько-української війни – Іловайської, коли внаслідок заходу значних сил регулярних російських військ у наш тил українське угруповання опинилося у ворожому оточенні, а виходячи з котла, було розстріляне.
Увечері 28 серпня на площі перед будівлею Полтавської обласної державної адміністрації зібралися військовослужбовці, родини загиблих, духовенство, волонтери, просто небайдужі громадяни, щоб вшанувати пам’ять полеглих українських воїнів. Оксана Йосипенко, режисер обласних заходів, розповідає, що неформальний вечір вирішили влаштувати задля об’єднання усіх конфесій, спілок, військовослужбовців, родин, чиї члени сім’ї брали чи беруть участь у російсько-українській війні.
«Іловайськ – це підступна трагедія, яку не можна допускати під час бойових дій. Сьогодні тут присутня 8-а медико-санітарна рота, яка вивозила поранених та тіла загиблих українських воїнів саме з Іловайського котла. Всі вони є очевидцями тих подій. Є ті, хто вижив, а на екрані ми побачимо тих, хто не вижив. Ми хочемо ще раз нагадати громадськості, що значні втрати українські військові понесли через підступність і цинізм противника. Хоч це і війна, але вона має бути за правилами, а не так, як у випадку з Іловайською трагедією», – зазначила Оксана Йосипенко.
На заході присутні переглянули ролик про вихід з Іловайська української колони по так званому «зеленому коридорові», що став для неї кривавим. Після цього вшанували хвилиною мовчання всіх полеглих та зниклих безвісти під час тих подій, поклали квіти до стели загиблим воїнам АТО, запалили лампадки. Окрім цього, гостею вечора пам’яті стала співачка та авторка пісень з Рівного Христина Панасюк. Вона відома як своєю волонтерською діяльністю, так і неодноразовими виступами в зоні бойових дій на Донбасі.
«Сьогодні ми згадали полеглих, наших янголят, тому мене переповнюють емоції, – говорить Христина, – адже я бачу підтримку небайдужих людей. Ми маємо пам’ятати ці події, проте ми повинні йти вперед, щоб ці втрати були недаремні. Пишу пісні років з тринадцяти, але вони були переважно на соціальну тематику. Коли розпочалася війна, я не думала, що буду писати пісні саме про ці події. Однак коли я почала їздити на передову, з’явилися теми, породжені війною, тому, щоб не тримати все це в собі, викладаю думки на папері, а потім кладу тексти на музику. На творчість надихають бійці та волонтери. Мені дуже приємно, що військові сприймають мене як рідну. Натомість я намагаюся зробити для них все, що в моїх силах».
На завершення співачка виконала кілька пісень про війну.
Богдан Проскуров, Полтава, фото автора
