У Деревку на Волині відбулася піша хода до могили героя Небесної сотні Едуарда Гриневича

28-річного Едуарда 20 лютого 2014 року вбила куля снайпера, він був переконаним «свободівцем», єдиний зі свого села, що за кілька десятків кілометрів від кордону України з Білоруссю, їздив у Київ на Майдан. У Деревку родина поставила пам ятник на його могилі, а у райцентрі Любешів і досі нема обеліска на місці освяченого каменя... Та й сам камінь, дякувати Богу, напередодні другої річниці розстрілу Небесної сотні, прийняли з-під вікон Любешівської райдержадміністрації та районної ради. Камінь той був щоденним нагадуванням про обіцяне і не виконане. Нова місцева влада після останніх виборів взялася доробляти не зроблене попередниками. Є намір відреставрувати обеліск Матері-Батьківщини у містечку, і вшанувати тут всіх, хто в різні часи загинув за Україну. А Едуарду мають встановити тут погруддя. У день річниці його загибелі у його рідний Деревок приїхали і голова РДА, і голова райради. Прийшли і місцеві начальники, були вчителі, учні, та чимало і просто земляків Героя. Пішки від школи пройшли до його могили, де місцевий священик відслужив панахиду. Він же і сказав про те, аби люди, а особливо ті, які ниині при владі, згадували про наших героїв не тільки у річницю їхньої загиьелі. А приходили на могилу і в будній, як кажуть, день, та щиро молилися, бо загиблим потрібна тільки наша молитва. Виступаючи напередодні у Луцьку після такої ж пішої ходи перед могилою сина, героя Небесної сотні Василя Мойсея, який похований на меморіалі слави у Луцьку, його батько говорив, що ось, ставлять вже дітям їхнім, українським героям, і пам ятники. А ніхто ж так і не покараний за їхні смерті. Тільки те, що діти загинули недарма, буде найбільшою втіхою для згорьованих батьків, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.