У Донецьку відбулася виставка картин особливих людей

26 грудня у Донецькій обласній клінічній психіатричній лікарні пройшла одноденна виставка картин. Автори робіт – пацієнти закладу, основна тема експозиції – зимовий пейзаж.

Подібні заходи у донецькій клініці – звична практика. Восени пацієнти лікарні змагались у створенні букетів, до цього проходив шахово-шашковий турнір – тепер його хочуть зробити щорічним та проводити на обласному рівні.

Головний лікар Донецької обласної клінічної психіатричної лікарні Олег Студзінський пояснює актуальність таких заходів:

— Для нашого пацієнта майже неможливо звернутись кудись зі своїми проблемами. Стигматизація психічно хворих людей сягає фантастичних масштабів. Пацієнти не можуть вчитись, працювати, втрачають будь-яку адаптацію, швидко стають інвалідами. У нашій країні відсутня система реабілітації психічно хворих людей. Медики намагаються щось робити, хоча це не їхнє завдання, вони мають лікувати. Наша служба соціального захисту займається тільки виявленням ознак інвалідності, направленням людей на медико-соціальну експертизу і оформленням пацієнтів у будинки-інтернати.

За кордоном психічно хворих людей, які живуть вдома, спеціальними автобусами возять у зоопарки, театри, а потім повертають до місця проживання. В інших країнах існують гуртожитки для пацієнтів психлікарень: хворі живуть в окремих будинках, їм допомагають прибирати, дають роботу, їх годують.

В Україні родичі пацієнта з розладами психіки, який перебуває вдома, фактично вибувають з нормального життя, бо вимушені постійно опікати хворого. Поки єдиний варіант для родини такого пацієнта – нести тягар  інвалідності родича та періодично закладати його у лікарню.

У країні зруйнована система лікувально-трудових майстерень, які існували у Радянському Союзі. У цих закладах пацієнти виконували легку роботу, отримували невеликі гроші та медикаменти, спілкувались. Зараз майстерні зникли, бо для них нема податкових пільг.

На мою думку, треба відкривати реабілітаційні відділення. Туди б привозили пацієнтів без загострення хвороби, з ними б працювали психологи, соцпрацівники, у відділеннях влаштовували б творчі вечори. У нас лікується багато талановитих людей, які не мають заняття. Ми проводимо різноманітні заходи, конкурси, але це – у рамках одного лікувального закладу. Коли суспільство перестане виокремлювати пацієнта з проблемами психіки, ситуація зміниться на краще, але йти до цього ще довго».

Марія ПРОКОПЕНКО, фото Олександра ЄРМОЧЕНКА, Донецьк