Священик ... в «Контакті»

Самостійне життя. Це те, що найбільше лякає дітей, котрі виросли в інтернаті. Куди піти? Де працювати? До кого звернутися по допомогу? На щастя, є приємні випадки — коли діти по закінченні інтернату вже мають фах, на чомусь розуміються. Зокрема, це вихованці Бучанської спеціалізованої школи-інтернату, що під Києвом. На уроках інформатики вони проходять програму мережевої академії Cisco, отримують сертифікат і можуть братися за справу — фахівці у сфері інформаційних технологій нині дуже потрібні, на них є величезний попит.

Завдячують вивченню основ інформаційних технологій діти своєму викладачеві — протоієрею Української православної церкви Київського патріархату, кандидату богослов’я Миколі Кригіну. Раніше він служив у Володимирському соборі, але вирішив, що більше буде корисним у школі-інтернаті.

«ЗАВДЯКИ ЗНАННЮ КОМП’ЮТЕРА СПІЛКУЄШСЯ З МОЛОДДЮ НА РІВНИХ»

— Володимирський собор для багатьох є дуже престижним, хотілося би служити в таких храмах, але тут, в інтернаті, можна більше потрудитися на славу Господню, — каже Микола Кригін. — Діти-сироти щодня потребують особливої уваги, вони потребують бесіди, особливого підходу. Тут — зовсім інше життя. Тут ти служиш і Богу, і людям зранку до вечора щодня. Крім інформатики, ми знаходимо спільні спортивні інтереси, їздимо на літні школи...

До комп’ютера отець Микола прийшов десять років тому, коли писав свою кандидатську з богослов’я. Трапилося, що поламався його комп’ютер, він викликав майстра, який все полагодив за кілька хвилин. Тоді панотець вирішив, що треба самому все вміти і знати, тож почав вивчати комп’ютер. На той час він вів у школі-інтернаті курс християнської етики і на заняттях використовував інформаційні технології: мультимедійні презентації, відеоуроки. Почав потроху і дітей навчати цього — з власної волі. А три роки тому в академія Cisco йому запропонували стати одним із їхніх інструкторів, пройшовши перед тим відповідний курс навчання. Микола Кригін погодився з радістю.

Так для Миколи Кригіна почалося інше життя — як і для вихованців інтернату. Тому що випадки, коли священик викладає Боже Слово — непоодинокі, а от коли священик викладає інформаційні технології, то тут Микола Кригін — взагалі такий один у світі. Знання сучасних технологій — це знання мови, якою розмовляє молодь, а отже можливість спілкуватися з нею на рівних, розуміти, допомагати. «Священик має бути цікавим для дітей», — вважає Микола Кригін. Сам він каже, що нині часто так трапляється, що духівнику паралельно доводиться опановувати світську професію: серед православних священиків нерідко можна зустріти і веб-дизайнерів, і ІТ-програмістів, і інших фахівців. «Інформаційні технології надають нові широкі можливості доносити людям слово Боже», — зауважує він.

— Програма, яку я викладаю, — це курс на 72 години, повністю розписано 16 лекцій від облаштування комп’ютера, зборки і до вивчення і налаштування інтернету. Студент цієї академії реєструється, має свою сторінку і завдяки цьому може вдома і в школі читати матеріал. Для того, щоб я видав йому сертифікат, він має повністю зібрати, налаштувати комп’ютер, так само з принтером, сканером, іншими апаратами, — розповідає Микола Кригін.

Панотець каже, що його мета у викладанні курсу — щоб діти мали знання і навички на рівні спеціаліста, а не простого користувача. Він каже, що інтернет дає безліч можливостей для отримання корисної інформації та самоосвіти, але і тут дітей треба вчити розумно використовувати ці ресурси. Отець завжди повторює, що «бджола літає по різних місцях — по чистих і по нечистих, — але завжди має відібрати найкорисніше — те, що буде приносити людині спасіння вдосконалювати її».

МЕТА — ДАТИ ДІТЯМ ВПЕВНЕНІСТЬ У МАЙБУТНЬОМУ

Але комп’ютер — це не мета, а засіб для того, щоб у вихованців школи-інтернату потім склалося самостійне життя, щоб вони змогли знайти роботу. До речі, отець Микола має ще одну освіту — творчу. Він закінчив Київський університет культури та мистецтв за фахом «художній дизайн». Томку навчає дітей декоративного дизайну, а ще — фотосправи, також в бучанській школі-інтернаті діє театральний гурток, хор. Але кожен день починається з молитви і нею ж закінчується.

— В мене церква — прямо в школі-інтернаті. Я зранку приходжу на восьму, ми читаємо ранкові молитви, тоді йдемо вчитися. Так само у вихідні дні — починаємо з молитви і переходимо до навчальних планів: хто займається фотографією, хто — декоративно-прикладним мистецтвом, хто — театральним; хто співає, хто комп’ютери ремонтує. А потім приходимо на вечірню молитву, — розповів Микола Кригін. — Є такі діти, які закриваються, не приймають те, що Бог створив цей світ. Але спілкуєшся з ними і намагаєшся привити щось добре. Адже розумієш, що кожен має свою думку і має право на свій вибір. Принаймні я сподіваюся, що їхнє подальше життя складеться добре — залишаться моральні засади. Я їм деколи так кажу: «Скажіть, комп’ютер сам створився? Вони: «Ні, такого не може бути». А я: «А може бути таке, що світ сам собою появився?..». І тоді ми починаємо розмовляти. Але це вже на лекціях зі Святого Письма — я розповідаю про створення світу, теорію вибуху. Також — як з біологічної точки зору виникав світ, чому ми кажемо, що з води пішло життя. Пропоную таку розмову, щоб було цікаво і для тих, хто ходить в храм, і для тих, хто не ходить. Дуже прикро, коли діти приходять зі школи і кажуть, що їх вчать, нібито людина пішла від мавпи. Хотілося б, щоб усе-таки давали інші знання. Бо у нас 70% населення говорить, що воно віруюче...

Панотець вважає, що потрібно говорити про все, але це має бути дуже толерантно, щоб було порозуміння між людьми, які вірують і які не вірують. «Це — перше, чого я вчу дітей, а далі — інформаційні технології», — наголошує він.

Багато вкладаючи у вихованців, отець багато й отримує. Так, Бучанська школа-інтернат має випускників, які три роки тому покинули її стіни, але приїжджають на богослужіння. Випускники часто приходять в гості, приїжджають на свята, в будні, також дружать з Миколою Кригіним у соціальних мережах (наприклад, в «Контакті»), тож панотець знає, що у них відбувається. Також звертаються, якщо є якісь проблеми.

Звичайно, багато хто з теперішніх вихованців каже, що хоче стати «комп’ютерщиком», але є й такі, котрі хочуть бути священиками. Основне, він вважає, — щоб діти приймали християнські цінності та вчилися жити по Божих законах. І Микола Кригін бачить зміни, які відбуваються у його вихованцях. Вони стають більш впевненими в майбутньому, мають можливість знайти собі у світі достойне місце, не боятися життя.