Медiа-новини

14 лютого під час кінофестивалю «Берлінале 2011» відбудеться прем’єра документального фільму німецького режисера з російським корінням Сиріла Туші «Ходорковський». Після прем’єри з 14 по 20 лютого у Німеччині стрічка Туші тривалістю сто хвилин буде показана ще тричі. Але основною метою режисера є показ фільму в Росії.
Як розповів Сиріл Туші в інтерв’ю російському радіо «Свобода», «Ходорковський» — це історія екс-керівника ЮКОСу від юності і перебування в комсомолі до сьогодні: «Стрічка розповідає про його життя настільки детально, наскільки це взагалі можливо. Найважливіше було показати силу і суперечливість цієї постаті». Також режисер заявив, що підтримує звільнення екс-керівника ЮКОСу, хоча не вважає його абсолютно позитивним персонажем.
Сиріл Туші працював над фільмом упродовж п’яти років, починаючи з 2005-го (саме тоді під час кінофестивалю у Ханти-Мансійську він вперше дізнався про процес над Ходорковським). Режисеру вдалося записати інтерв’ю з батьками, першою дружиною, сином та друзями Ходорковського, а також під час судового засідання з самим екс-керівником ЮКОСу. Зйомки фільму відбувалися у Москві та Читі.
За словами Сиріла Туші, зйомки фільму супроводжувалися суцільним скепсисом. Під таку тему доволі складно було отримати німецький грант, тому упродовж двох років режисеру довелося їздити на зйомки з фотоапаратом та ручною камерою. З другого боку, як розповів Туші московському виданню «Афіша», середньостатистичні громадяни Німеччини або нічого не знають про Ходорковського, або не хочуть знати, оскільки «у нього прізвище дуже складно вимовляється».
Нацрада поновила Миколу Гриценка на посадіНаціональна рада з питань телебачення та радіомовлення прийняла рішення про поновлення Миколи Гриценка на посаді начальника відділу зв’язків зі ЗМІ та громадськістю. Таким чином, Нацрада виконала ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2011 року, повідомляє «Телекритика».
Нагадаємо, що Микола Гриценко був звільнений з цієї посади в березні 2008 року «за порушення трудового законодавства без поважних причин». Його звільненню передувала активна публічна полеміка, початок якій поклав відкритий лист Миколи Гриценка до Ради національної безпеки й оборони України від 22 січня 2008 року. У листі він висловлював незгоду з політикою Нацради, а також наводив аргументи проти призначення Ігоря Куруса, першого заступника голови Нацради, на посаду голови Держкомтелерадіо. Микола Грищенко оскаржив своє звільнення в суді 23 січня 2009 року.
Своєю постановою Вищий адміністративний суд визнав, що причиною звільнення стала позиція Миколи Гриценка, висловлена у відкритому листі до РНБОУ. На разі Микола Гриценко планує продовжити свою роботу в Національній раді з питань телебачення та радіомовлення.
Випуск газети №:
№19, (2011)Рубрика
Медіа