Дерево. Людина. Система
У Харкові фальсифікували громадські слухання щодо долі Парку імені Горького, вважають екологи.
У всій цій трагедії найбільше болить не те, що мер міста дав дозвіл вирубати дерева і побудувати готель і розважальний комплекс, не те, що мовчить Адміністрація Президента і Генеральна прокуратура... Насправді ж дерева рубає не Кернес і не міністр навколишнього середовища; б'є людей парками не Янукович з генеральним прокурором.
Це звичайні люди піднімають по команді руку з пилкою на дерево в Харкові; це звичайні люди, може, й ваші сусіди, по команді б'ють людей, які проявляють мужність захистити природу. Якби не ці «люди з пилками» — стояв би на місці Парк Горького, якби не вони — не було би таких «парків» ні в Харкові, ні в Києві, ні на Хортиці, ні в Карпатах, ні в багатьох заповідних зонах України. Це вони, безіменні люди з палками — «руки» нинішньої влади. Це вони — «гарматне м'ясо», без яких втрачає силу будь-який голова міста чи глава країни. Це вони «рубають душі», як писали на плакатах пікетувальники. По аналогії згадую котрийсь із романів Солженіцина, який вустами свого героя гнівно картав «гвинтиків» тієї системи, які по команді, тисячами розстрілювали чоловіків, жінок і навіть дітей: «Якби не ти, то не було б смертей, не було б концтаборів, не було б ГУЛАГів. Бо стріляє не Сталін — ТИ!»
Який зв'язок? Та прямий. Бо рубають дерева якщо не сини, то внуки тих, хто колись у когось стріляв, хто на когось доносив, хто когось «здавав». Людей довели до межі, коли основним було — вижити за будь-яку ціну. Так було 70 років тому, так є і донині. Тож чого вони могли навчити? Такого ж! У людей працює один інстинкт — виживання, але виживши так — людина втрачає гідність. Бо є така річ, як точка неповернення (впав і вже не підведешся). Гасло «Сьогодні — дерево — завтра — ти!», з яким екологи пікетували владу — геніальне. Тільки навпаки : «ти» — вже був. «Ти» — це життєва позиція твоїх батьків-дідів. Ти — це цінності, які вклали тобі твої батьки. А якщо це — єдина цінність — вижити за будь-яку ціну? От і рубають такі «ТИ» дерева...
Але ще гірше. 19 червня, у суботу, в Харкові сфальсифікували громадські слухання. Екологи кажуть, що «привезли бюджетників — вчителів і лікарів», які проголосували так, як треба владі. Я вірю. Бо, маючи близьких родичів у Харкові, знаю як кожен там боїться за роботу, за те, що дітей потрібно навчати; знаю, як розмовляють про таке на кухні (це вам не Київ, тут вільніше. Поки що). Приїхали. Вчителі з лікарями зрівнялися тепер із тими, хто ріже дерева. І тепер ці вчителі повернуться в школу і чогось навчатимуть дітей? А лікарі будуть «лікувати»?
І нічого не вийде у нас — екологів, правозахисників, людей із громадянської позицією, журналістів, — поки будуть такі «руки» влади. У користуванні влади. «Солідарність має показати, що влада — не всесильна, громадськість має право голосу», — писала на цю тему в «Дні» Ганна Гопко. Ні, влада всесильна, бо в неї є «руки» лісорубів і бюджетників...
Залишиться хіба що садити клумби в Парку Горького — як кажуть ініціатори, «живий символ підтримки». А насправді — квіти на могилу міського парку в 130 гектарів.
КОМЕНТАР
Дарина ГАЛАТЧЕНКО, еколог, учасниця кампанії захисту парку та учасниця громадських слухань:
— Міська влада фальсифікувала громадські слухання і це було відомо наперед. Із початку тижня була створена низка сторінок у спеціальних мережах, де збиралися люди для голосування за, власне, проект дороги. 19 червня примусовим чином були привезені на слухання бюджетники — вчителі, представники соціальних служб, лікарі. «Зателефонували — сказали, щоб були всі на 8.00 — раніше, ніж приїдуть ці...» — можна було від них почути. Вони всі стояли окремими групами назовні. Всередині теж були бюджетники. У залі на 470 місць від «зеленого» фронту потрапили не більше 40 людей. Голосували люди всередині і назовні. Почалося голосування о 13.30 і було дуже хаотичним, тому що Кернес неправильно оголошував процедуру голосування: після кожного проголосованого питання повинна вказуватися цифра тих, хто проголосував, хто утримався і так далі. Але все це змазувалося, зливалося.. І не зрозуміло було з голосами людей, які мали право голосувати на вулиці — чи їх враховують. Коли взялися до підрахунку голосів людей, які були назовні, знову була фальсифікація, — бо не було тих, хто мав би їх порахувати. І коли молодь із «зеленого» фронту почала організовуватися, аби порахувати як голосують, їм перешкоджали — затримували, не давали голосувати. Було зрозуміло хто «чий», бо вчительки й інші привезені, стояли окремо і голосувати тільки «за» і тільки по команді. Влада абсолютно не рахується з людьми і навіть не намагається хоча б це показати.
Ми після цієї події посадили клумбу біля місця вирубки і будемо продовжувати боротися за право захищати парки. Власне, зараз активісти громадських організацій думають, що робити далі.
