Як це робиться

1 січня 2011 року Естонія стане 17 членом єврозони. Ухвалу про це було прийнято позавчора ввечері після зустрічі міністрів фінансів країн єврозони в Люксембурзі. «Єврокомісія вважає, що Естонія сьогодні відповідає всім критеріям зони євро», — підкреслив в зв’язку з цим голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу. За його словами, це підтверджує, що «ніхто не має наміру виходити із зони євро, а всі, навпаки, прагнуть приєднатися до неї». У доповіді, представленій на засіданні в Люксембурзі, підкреслювалося, що Естонією було зроблено «цілеспрямовані та ефективні спроби» для стримування державного боргу, бюджетного дефіциту та інфляції.

Після запровадження євро паперові купюри крони, естонської національної валюти, буде подрібнено, а металеві монети в кронах і сентах — спресовано. Витрати комерційних банків Естонії на перехід на євро становитимуть приблизно 12,8 млн. євро і будуть включені до статті витрат кредитних установ. Зокрема, лише зникнення комісійних при переведенні євро та інших валют у крону означає втрати близько 2 млн. євро для банків, які традиційно пропонували обмін валюти.

Приєднання Естонії до єврозони важливе з двох причин. З одного боку, фактично тим самим вибивається грунт з-під ніг тих, хто пророкує крах євро. Європейська валюта дійсно переживає критичний момент, але квапитися з висновками про смерть євро, мабуть, не варто, враховуючи те, що ключові країни ЄС не зацікавлені в провалі проекту євро.

З іншого боку, Естонія, домігшись вступу до зони євро, показує приклад іншим країнам колишнього Радянського Союзу, як потрібно проводити правильну бюджетну політику, аби відповідати Маастрихтським критеріям. А для їхнього досягнення дефіцит держбюджету не повинен перевищувати 3 відсотки ВВП. Розмір інфляції в країні та довготермінова відсоткова ставка країни не повинні перевищувати відповідно більше, ніж на 1,5 і 2 відсоткових пункти середній рівень трьох країн-членів ЄС, які досягли найкращих результатів у сфері стабільності цін. Більшість українців мріють про такі показники. Тому справа за урядом, який не на словах, а на ділі повинен забезпечити нашим громадянам європейські стандарти.

Що означає запровадження євро для Естонії, її громадян, як удалося досягти цієї мети? Про це розповів «Дню» директор представництва EAS — державної агенції з розвитку підприємництва, інвестицій, туризму, регіонального розвитку в Києві — Денис ПРІЙМЯГІ.

— «Для Естонії це дуже важливий крок. Це говорить про стабільність економіки і про те, що Естонія одна з трьох країн Євросоюзу, які змогли утримати бюджетний дефіцит та інфляцію на рівні, що відповідає Маастрихтським критеріям. Навіть такі великі країни як Німеччина та Франція не змогли цього року відповідати цим вимогам.

На побутовому рівні зрозуміло, що буде якесь округлення і невелика інфляція. Люди підтримують запровадження євро. А оскільки естонська крона з 1992 року була прив’язана через дойчмарку до євро, то люди особливо не помітять жодних змін. Зараз немає офіційного обігу євро, але люди, в принципі, мислять у євро.

Формальний перехід на євро коштував Естонії недорого, в порівнянні з тим, що довелося стримувати бюджетний дефіцит через світову кризу. Торік зменшилися надходження податків до бюджету. Через це довелося тричі урізувати бюджет. Звичайно, більше за все це позначилося на людях, адже це й соціальні виплати, скорочення зарплат у державному секторі. Але все це безпосередньо не пов’язане із запровадженням євро, а з тим, що бюджетний дефіцит не може перевищувати 3 відсотки від ВВП.

Що стосується усіляких прогнозів щодо провалу євро. Не думаю, що євро провалиться як проект. Принаймні, найближчим часом уже точно ні. Є сильні держави, які його підтримуватимуть.

Об’єктивно кажучи, Естонії за 19 років незалежності вдалося досить швидко провести всі реформи. До 1997 року було здійснено реформу законодавства, зокрема, щодо приватизації та створення інвестиційного клімату, а також гуманітарної та фіскальної сфер.

Приєднання до євро — добрий приклад, який підтверджує те, що така політика естонського уряду себе виправдала. Багато економістів наводять Естонію як приклад країни, яка грамотно здійснила економічні реформи та якій є чим поділитися з іншими країнами колишнього радянського блоку і, зокрема, з Україною».

КОМЕНТАР

Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Київ:

— Попри всі проблеми, які на сьогоднішній день переживає євро, ми можемо говорити про те, що в цілому цей проект був досить удалим. І зрозуміло, що, як будь-яка інституція (а євро є такою інституцією), ми маємо періоди підйомів і періоди кризи. Я думаю, що в Євросоюзі знайдуть вихід із цієї ситуації. Навряд чи розмови про скасування євро як валюти на сьогоднішній день є виправданими. З другого боку, для таких країн, як Естонія, дуже важливо в середньостроковій перспективі мати певний якір. І таким якорем є саме спільна валюта, яка підтримується колективними зусиллями, де забезпечується справжня незалежність центрального банку зони євро. Я думаю, що це якраз було одним із міркувань, коли Естонія приймала рішення про приєднання до євро. Що стосується інших країн Балтики, які б хотіли на сьогоднішній день приєднатися до євро, а також Польщі, то це питання певних внутрішніх міркувань. Зокрема, міркувань економічної політики щодо того, наскільки готові країни прийняти іншу систему регулювання.

Для України та її уряду урок Естонії є досить простим: треба займатися стабільністю монетарної політики і на сьогоднішній день вирішувати питання державних фінансів. Якщо в Україні трапиться друга хвиля кризи, то вона буде пов’язана з державними фінансами.