Росія — Мєждурєченськ: вимоги системних змін

Учора протягом дня Віктор Янукович і Дмитро Медвєдєв вирішували, як поглибити українсько-російську дружбу, а жителі російського Мєждурєченська через будь-яку шпаринку в інтернеті намагалися до нас достукатися і показати, чим українцям загрожує дружба такого формату.

Про все по черзі. 8 травня пізно ввечері на російській шахті «Распадская», що на Кузбасі, прогриміло два вибухи метану, внаслідок чого загинуло 90 людей — шахтарів і рятувальників. Російська влада вирішила не псувати цією сумною подією всенародного свята Перемоги і траур по всій країні не оголошувати. Пізніше, в сюжеті «без цензури» журналістів телеканала «Квант» від 14 травня, який блукає інтернетом, один з шахтарів-учасників демонстрації в Мєждурєченську обурюватиметься, що «ніхто з керівництва офіційно не попросив вибачення»: «Ніхто ні в якому виступі не сказав «Пробачте мене, матері, пробачте мене, дружини». Ніякого смутку! Все це фальшивий смуток у них на очах!»

Шахта «Распадская» — найбільша в Росії, а її власник — акціонерна компанія «Євраз Групп», основним акціонером якої є добре відомий в широких колах мільярдер Роман Абрамович. Гірники цієї шахти, як і інших в Росії, отримують в середньому 25—30 тис. рублів. (приблизно 5—6 тис. грн). Це, за їхніми власними словами, у разі, якщо вони виконують план. Якщо не виконують — отримують менше. При цьому керівництво шахт примушує шахтарів (погрозами звільнення) говорити, що вони отримують більше. В таких безправних умовах гірникам доводиться порушувати умови праці, виводити з ладу контрольні пристрої, щоб робота не припинилася і під загрозою не опинилося виконання їхнього плану.

Після трагедії на «Распадской» протестні настрої серед жителів Мєждурєченська почали рости. Люди вимагали підвищення соціальних стандартів. Проте до них ніхто не вийшов, на вимоги ніхто з представників керівництва шахт, місцевої чи центральної влади не зважав. Як з’ясувалося, це було помилкою. Можливо, якби мєждурєченців одразу заспокоїли обіцянками покращити ситуацію, все було б інакше. Але влада недооцінила народ. Протестувальники перекрили Красноярську залізницю. Розпочалися сутички з ОМОНом. 28 людей заарештували (чи, як наголошує представник ГУВС РФ в Кемеровській області, «затримані до з’ясування обставин»).

Представники місцевої влади відразу заявили, що серед тих, хто вийшов на залізничні колії, шахтарів майже не було. «В основному це безробітні або представники злочинних угруповань Мєждурєченська», — заявив губернатор Кемеровської області Аман Тулєєв. Все це в поточних новинах повторили провладні російські ЗМІ.

Натомість жителі Мєждурєченська розповсюдили всіма можливими способами «Звернення Союзу жителів Кузбасу до Президента, народу Росії і мешканців Кузбасу». А у зверненні — вимоги не тільки соціального-економічного, а й політичного характеру. Наприклад: «Ввести в кожному місті щомісячну масову народну зустріч з головою адміністрації міста, щоб звітував народу, що зроблено ним корисного за минулий місяць, і відповідав особисто на питання, приймав петиції і звернення громадян». Це вже не просто забаганка місцевих бунтівників — це вимога зміни системи стосунків «влада-народ». Тобто — вимога системних змін.

Кремль пропонує Україні свою модель влади. Українська владна верхівка, схоже, готова цю модель перейняти. Якщо не вдаватися в деталі, а поглянути тверезим поглядом збоку, з’являється одне просте питання: для чого нам тупикова модель розвитку?