Що не роздивилися — домислили

По кутках приміщень стоять софіти зі слабким освітленням, тому відвідувачам дають в руки ліхтарики, щоб краще роздивлятися картини, а ще — лунає повільна музика від діджея Mishukoffa. Саме так Національний художній музей України приймав відвідувачів увечері 16 травня у рамках акції «Ніч у музеї». Такий захід проводиться в Україні вже вдруге з нагоди Міжнародного дня музеїв, який відзначали вчора — 18 травня. Цю традицію Україна перейняла від Європи, де напередодні свята у двох тисячах закладів із 40 країн влаштовують схожі акції. Мета в них одна — популяризувати музеї та збільшити кількість денних відвідувачів.

— На першому поверсі презентується медіа-відео-артпроект «Крик» Олега Чорного та Геннадія Хмарука. Унікальність його в тому, що до класичного твору Едварда Мунка «Крик» митці підібрали музику та дію на екрані, — відразу зорієнтовує людей заступник генерального директора Національного художнього музею Марина Скирда. — На другому поверсі — виставка «Грабіжники» художника Романа Жука (українця, який живе в Амстердамі). Основні теми картин — викрадення, перерозподіл, насилля через мистецтво. Твори Жука виглядають так, наче створені на комп’ютері, але насправді вони написані олією. На більшості персонажів картин є маски-панчохи на обличчях, які роблять діючих осіб безликими. Взагалі цикл «Грабіжники» виявляє егоцентризм творця, який ставить себе на місце викрадених цінностей.

Лише побачивши на власні очі картини художника, можна зрозуміти, що мала на увазі пані Марина. На більшості картин дійсно головними персонажами є чоловіки в масках, які або тягнуться руками до коштовностей, або підбирають ключі до дверних замків, або просто переховуються від когось у темних коридорах. Одним словом, грабіжники.

— Для такого формату вечора ця виставка дуже підходить за концепцією, бо створює прекрасний настрій та атмосферу, а в Романа Жука ще й наявне правильне розуміння постмодернізму, — ділиться враженнями гостя виставки, прес-аташе по культурі Посольства Литви в Україні Габріеле Жайдіте. — Його виставку я бачила і вдень, але з цими маленькими ліхтариками її можна обходити по декілька разів і щоразу відкривати для себе нові сюжетні лінії. А така значна кількість відвідувачів свідчить про те, що людям цікаві й потрібні такі акції.

І справді, чим більше надворі сутеніло, тим більшало людей у музеї, а атмосфера ставала все більш таємничою. Ті, кому не хотілося звідси йти, просто сідали на дерев’яні лави, що стояли посеред музейних кімнат, і вивчали картини на відстані. Як переконана Марина Скирда, це приваблює людей активних, молодих, адже залучити їх до музею можна лише чимось незвичайним. Оскільки ніч у музеї відрізняється від дня освітленням, картини сприймаються по-іншому, і атмосфера панує не та, що вдень, і з’являється можливість домислити те, що не вдалося роздивитися в напівтемряві.

— Така традиція існує в світі вже років 10, а останні п’ятиліття вона проводиться під патронатом Міжнародної ради музеїв, — продовжила Марина Скирда. — В Україні до акції долучилися кілька музеїв Києва, Одеси, Кіровограда та Дніпропетровська. Ідея відкривати музеї саме вночі виникла тому, що існує одна проблема: вони сприймаються як консервативні заклади, які приваблюють людей певних категорій (дітей та їхніх батьків або людей старшого віку, які приходять сюди для роздумів). Але музей — це відкритий простір, де можна приємно провести вільний час, це своєрідна конкуренція нічним клубам та розвагам. Якщо того року така вечірка була закритою (вона присвячувалась відкриттю виставки відомої художниці-авангардистки ХХ століття Олександри Естерн, а український модельєр Лілія Пустовіт створила за мотивами її творів колекцію «Арт-кутюр»), то нинішня — з вільним входом. На нашу думку, це стане своєрідним голосуванням відвідувачів, наскільки приживеться ця традиція в музеї.

Оскільки цього року музею виповнюється 110 років від заснування, всі цьогорічні виставки тут вважаються ювілейними. Так, наприкінці травня будуть презентовані твори художника Миколи Глущенка та представників одеської школи ХХ століття, до Дня захисту дітей тут влаштують акцію «Граємо в музеї», а завершиться рік виставкою «Імпресіонізм та Україна». Як зазначає Марина Скирда, нині музей не має перспектив для розвитку, адже із 40 тисяч експонатів виставляється тільки 2% (решта — у фондах). Тому найголовніше, чого чекають музейні працівники від держави — більшої фінансової підтримки та нових приміщень для експозицій.