Транш уже «світить»
Українська еліта все ж продемонструвала світу своє вміння домовлятися. Це поки що головний підсумок п’ятничної наради «у верхах» у Президента Віктора Ющенка. Чи можна вважати таким позитивним підсумком також і спільний лист Міжнародному валютному фонду від Президента, прем’єр-міністра та голови Нацбанку України? Це поки що не зовсім зрозуміло. І перше питання — чому від громадян України текст цього документа тримають у таємниці.
Втім, таємний текст відразу ж «злили» у найближче зі ЗМІ, з обережності назвавши «чернеткою».
Як відомо, цей лист відмовилися підписувати представник Партії регіонів, голова парламентського комітету з фінансів і банківської діяльності, екс-віце-прем’єр та екс-міністр фінансів Микола Азаров. І в цьому немає нічого дивного. Чи піде на користь опозиції, навіть і в тому випадку, якщо вона іменує себе конструктивною, підпис під документом, який може призвести до погіршення добробуту значної кількості громадян?
Інша річ — позиція голови Верховної Ради Володимира Литвина, який також відмовився поставити під листом до МВФ свій автограф. За необхідності він міг би вигадати чимало аргументів, що надають йому право одноосібного підпису (без голосування)... Проте Литвин мусить дотримуватися свого передвиборчого «мундира», і, відмовившись підписувати, був змушений послатися на процедуру, хоча насправді його найбільше непокоїв сам зміст непопулярного документа.
Якщо припустити, що «чернетка» пішла до адресату без серйозних змін, то цей документ можна було б озаглавити «Прощай популізм»...
Що ж наобіцяли МВФ наші керівники? По-перше, пенсійну реформу, яка має початися вже цьогоріч. Якщо обіцяне буде реалізовано, то багато українських чоловіків до пенсії просто не доживуть (65% не доживають до 65 років), оскільки вже з 2010 зможуть піти «на відпочинок» не раніше, ніж у 60 із половиною років (жінки — у 55,5 років). Потім пенсійний вік підвищуватиметься на півроку двічі на рік, а до яких меж дійде — не повідомляється.
Другим ударом по населенню стане ліквідація всіх пільг щодо житлово-комунальних послуг, причому йдеться не про якісь винятки. Можливо, що під цю мітлу потраплять навіть ветерани війни й інваліди.
Доволі непопулярним заходом може виявитися підвищення цін на природний газ для населення, внаслідок чого ціна газу вітчизняного видобутку порівняється з ринковою ціною на цей продукт.
Окрім соціальних обіцянок, у листі містяться ще й макроекономічні напрямки, яких Україна обіцяє дотримуватися. Це ринковий курс гривні до долара, причому після його стабілізації (на якому рівні — не вказується), Нацбанк повинен буде сильно обмежити інтервенцію на міжбанківській біржі заради збереження своїх золотовалютних резервів. Автори листа також обіцяють, що дефіцит бюджету не покриватиметься за рахунок емісії грошової маси. Для цього дозволяється використати виключно зовнішні позики та зростання податкового тиску.
Зрозуміло, що Партія регіонів уже зараз клянеться, що не допустить отримання другого траншу кредиту Міжнародного валютного фонду на таких умовах. Примирення політсил перед лицем необхідності отримати другий транш кредиту від МВФ не вийшло?
Не квапмося з відповіддю на це питання. Перемир’я між гілками влади поки що зберігається. Та, схоже, кожна з них хоче дотримуватися його з позиції сили та своєї переваги. Достатньо сказати, що у вказаній «чернетці» ми не виявили посилання на необхідність перегляду бюджету, про що так багато говорилося в таборі Президента. Ба більше, Юлія Тимошенко раніше заявляла, що бюджет може бути переглянутий не раніше травня, й ось учора Президент із цим погодився та розповів журналістам про те, що перегляд відбудеться за підсумками першого кварталу — у квітні, травні.
Принциповим лицарем залишається екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. За його словами, другий транш МВФ не зможе стабілізувати ситуації на валютному ринку України й помітно допомогти в подоланні фінансово-економічної кризи. Як вважає Пинзеник, «ніколи допомога ззовні не рятує країну, якщо країна сама не робить правильних кроків». Щоправда, ними він насамперед вважає консолідацію зусиль у політиці, які все ж окреслені.
Чи поділяють його думку в експертному середовищі? Про це «День» запитав у президента Української асоціації економістів-міжнародник Антона Філіпенка. «На жаль, історія показує, що країни, котрі отримували великі кредити у МВФ (Аргентина, Мексика, країни південно-східної Азії), дуже рідко мали потім великі успіхи в економіці, — сказав експерт. — Тому загалом чекати якихось великих досягнень немає підстав, і особисто я їх не чекаю. А ось застосовно до конкретної нинішньої дуже складної ситуації — це інша річ. Однак отримати транш нам буде зовсім не так легко, тому що Фонд і сам потерпає від браку коштів і збирає їх на фінансових ринках усього світу. Тому транш проблематичний не лише для нас, але і для самого МВФ. Не виключаю, він сформулює додаткові жорсткі вимоги. Проте нинішні умови, якщо вони будуть послаблені в плані дефіциту бюджету, який є справді нереальним, дозволяють дійти до згоди з Фондом і таким чином дати іншим міжнародним фінансовим організаціям та інвесторам позитивний сигнал. Він означатиме, що МВФ довіряє Україні, і з нею можна мати справу».
