Коротко / УКРАЇНА

У Львові відкрили перший в Україні Музей пошти

У місті Лева у рамках святкування 10-річчя внесення Ансамблю історичного центру Львова до Переліку світової спадщини ЮНЕСКО у Палаці Бандінеллі урочисто відкрили перший в Україні Музей пошти. Як розповіла завідувачка відділу Львівського історичного музею Світлана Олексенко, поштарство на Галичині започаткував у ХVІI столітті купець з Італії Роберто Бандінеллі. Одного разу відвідавши Львів, він прийняв рішення не лише тут залишитися, а й створити поштову службу європейського зразка. У 1629 році польський король Сигізмунд III надав Бандінеллі привілеї на утримання регулярної королівської пошти і титул королівського постмагістра. Що й зазначено на фасаді Палацу Бандінеллі.

Назва виставки в новоствореному музеї — «Королівська пошта у Львові». В експозиції — понад 100 експонатів: живопис, графіка, зброя, яку носили поштарі, мапи, каретний годинник, старовинні монети та зразки старовинних тканин, унікальні поштові скриньки, в яких перевозили листи, та інші давні і цікаві речі. «Ми навіть маємо першу навігаційну мапу Львова за 1339 рік, а також достатньо архівної документації», — похвалилася С. Олексенко, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, Львів.

Біль, що об’єднує. У Хорватії видано збірку історичних розвідок про Голодомор

Донести до країн Європи страшну правду про злодіяння більшовицького тоталітарного режиму — свідоме й продумане винищення із застосуванням терору голодом мільйонів українських селян, інтелігентів, усіх, хто усвідомлював та відстоював свою національну ідентичність — було й залишається нагальним завданням вітчизняних науковців, дипломатів та журналістів. Цей процес, тривалий і цілком безальтернативний, безперечно, вимагає як часу й відповідних зусиль, так і (окрім, безперечно, доброї волі) достовірних фактів історії, котрі були б донесені до громадськості тієї чи іншої країни. Сказане, безумовно, повною мірою стосується й українсько-хорватських відносин. З нашого посольства у Загребі надійшла інформація про те, що завдяки спільним зусиллям нашого дипломатичного представництва, Товариства українсько-хорватської співпраці «ХОРУС», кафедри україністики Загребського університету, а також Хорватської Гельсінської групи видана хорватською мовою книга «Геноцидний злочин тоталітарного режиму в Україні. 1932 — 1933. Голодомор». Ця монографія містить переклади документів, розвідок провідних українських та іноземних істориків, статей та виступів відомих політичних і громадських діячів, спогадів очевидців страшної трагедії. Серед авторів збірки — голова Хорватської Гельсінської групи Юво Банау, Катерина Ющенко, Василь Даниленко, Дмитро Соловей, українські та закордонні історики Роберт Конквест, Джеймс Мейс, Станіслав Кульчицький, Володимир Сергійчук, Андреа Граціозі, Аллан Безансон, письменники Василь Барка, Василь Гроссман, Улас Самчук. Біль трагедій ХХ століття (а вони, на нещастя, не оминули як український, так і хорватський народи) не тільки шокує, виступає застережним історичним уроком; окрім цього, цей біль об’єднує держави, нації, спільноти (зрештою, просто звичайних людей) на вічних гуманістичних засадах. У цьому — суть нової книжки. Ігор СЮНДЮКОВ, «День».