Концесією — по часу і... вандалам

Влада Івано-Франківська хоче передати пам’ятник архітектури XVII століття Палацу Потоцьких в концесію. Як стверджує начальник управління економічного та інтеграційного розвитку міськвиконкому Богдан Білик, міськвиконком вже розробив проект його відродження як культурно-художнього центру, проте ні в міському, ні в обласному бюджетах немає коштів для реалізації такого масштабного проекту. Влада хоче запропонувати це зробити інвесторам, адже нині Палац Потоцьких є дуже занедбаним.

На щастя, приклади створення концесій в Україні вже є. Це — заповідник «Замки Західної України» на Львівщині. Головна ідея — зберегти замки від руйнування часом, природою і вандалами. До складу заповідника «Замки Західної України» увійде 10 замків та фортець Львівщини. Не потрапить туди хіба що Львівський замок, адже він уже входить до заповідника. Сам заповідник має стати контролюючим органом по використанню замків концесіонерами. А вже через кілька днів у Львові планують оголосити конкурс щодо концесії Свіржського замку. Як розповів «Дню» Василь Івановський, начальник управління охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації, він сподівається, що уже скоро в Свіржі з’явиться справжній господар, який поверне замку первозданний вигляд.

Насамперед, за словами чиновника, на плечі концесіонерів ляже розробка нової проектно-кошторисної документації, адже та, яка є, вже давно фінансово застаріла, та й замки руйнуються з неймовірною швидкістю. Далі потрібно буде провести ремонтно-реставраційні роботи з дотриманням законодавства. Крім цього, кожний замок повинен мати свою функцію і бути відкритим для туристів. Кожний замок потребує десятків мільйонів інвестицій.

«Очевидно, що по Свіржському замку та замку Тартаків ми не ставитимемо конкретних умов щодо пристосування об’єктів, а будемо виходити з запропонованого інвестором. Зараз є пропозиція зробити Свірж Міжнародним культурно-відпочинковим центром творчих профспілок. Очевидно, це буде прописано в умовах конкурсу. Також преференції першочергового доступу збережуться й для спілки архітекторів, яка є користувачем цього замку. Що ж стосується Тартакова, тут умови ставити буде важче, адже замок трохи віддалений. Попри те, що разом iз замком пропонується 10 га парку, інвестора для нього буде знайти важко. Що ж до його застосування — там теж органічно було б створити якийсь культурно- відпочинковий центр», — зазначає пан Івановський.

Нині в облдержадміністрації роздумують ще над однією пропозицією щодо застосування замку в Старому Селі. Там планують створити Всеукраїнський мистецько-фестивальний центр. Спершу замок планують лише відремонтувати і провести проти аварійні роботи, а вже потім, при зростанні популярності фестивалю, поступово перейти до відновлення споруд замку.

І якщо про концесію львівських замків говорять вже не один рік, то рівно стільки ж не вщухають суперечки доцільності такого рішення. Частина істориків та культурологів переконані, що концесія стане першим кроком до приватизації замків і втрати державного контролю над ними. Хоча, з іншого боку, важко сказати, що для замків буде гіршим: приватна власність чи повна бездіяльність влади і постійна нестача коштів. Поки в державі з року в рік виділяють копійки на реконструкцію та збереження пам’яток — на їхньому місті залишаються лише фундаменти. З понад 200 замків, які нині налічують в Україні, лише близько 120 ще підлягають реконструкції.

Що вже говорити про пам’ятки сакрального мистецтва? За роки незалежності на Львівщині згоріло близько 20 старовинних дерев’яних церков — і найгірше, що часто пожежі трапляються з вини злодіїв, які знищують сліди своїх діянь, або ж від руки самих священників в погоні за більшими і сучасними приходами.