ЩОДЕННИК

10 червня

Моя колега ледь не запізнилася на роботу, на заняття зі студентами. Вона розповіла, що по дорозі вирішила зайти до аптеки купити собі ліки. Біля одного віконця стояла черга з декількох людей, але обслуговувались вони дуже повільно, інші «віконечка» не працювали. За відчиненими дверима у підсобці було видно декілька працівників, які жваво між собою спілкувались. На прохання до них покупців допомогти в обслуговуванні була відповідь: «Як нам платять, так ми й працюємо, стійте у черзі».

Чомусь таке відношення стає все більш розповсюдженим. Зрозуміло, що багато людей незадоволені своїми зарплатами, але це потрібно вирішувати іншими методами. Таким відношенням суспільство виховує нову зміну. Чи стане для нього благом, якщо «виховання» буде ефективним?