Неприємна глухота

Постійний представник Росії при відділенні ООН у Женеві Валерій Лощинін закликав відмовитися від спроб кваліфікувати масовий голод 30 х років минулого століття,як геноцид. Про це він заявив 10 березня, виступаючи на сьомій сесії Ради ООН з прав людини. «На сегменті високого рівня була піднята тема так званого Голодомору — масового голоду 30-х років минулого сторіччя. Цю трагедію намагалися представити як злочин геноциду, тобто цілеспрямованого знищення певної етнічної групи населення», — відзначив представник Росії. «Історична ж правда полягає в іншому. Жертвами трагічних подій тих років стали мільйони людей різних національностей колишнього Радянського Союзу — росіян, українців, казахів, татар, башкир», — заявив Лощинін.

При цьому він підкреслив, що голод 30-х років не може бути визнаний геноцидом, як його визначає Конвенція про геноцид 1948 року, і закликав не займатися політичними спекуляціями на теми, пов’язані зі спільним, іноді трагічним, історичним минулим і не використовувати для цього довільне тлумачення норм міжнародного права.

Нагадаємо, що торік МЗС Російської Федерації також поширив заяву з приводу Голодомору 1932—1933 рр. Тоді, зокрема, наголошувалося на тому, що «масовий голод початку 30-х років був дійсно зумовлений політикою Сталіна. Однак цілком очевидно, що проводилася вона не за національною ознакою».

Вчора українське зовнішньополітичне відомство в коментарі прес-служби зазначило, що Україна з обуренням сприйняла позавчорашнє звернення російського МЗС.

«Заяви такого характеру, з якими періодично виступають російські представники, є по суті не чим іншим, як цинічною спробою принизити і спаплюжити пам’ять мільйонів наших невинно замордованих та заморених голодом братів та сестер, стерти навіть згадку про цю кричущу сторінку кривавого літопису комуністичного тоталітарного режиму.

Слід врешті решт відверто заявити, що подібні заклики російських офіційних осіб є несумісними з декларованим стратегічним партнерством наших двох країн і підривають віру у щирість таких декларацій з боку РФ», — відзначається в коментарі прес-служби МЗС України щодо російських оцінок Голодомору в Україні 1932—1933 рр. на сьомій сесії Ради ООН з прав людини у Женеві.

КОМЕНТАР

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, заступник директора Інституту історії Національної академії наук України, доктор історичних наук:

— Аргументація Лощиніна така, що жертвами трагічних подій стали мільйони людей різних національностей колишнього Радянського Союзу — росіяни, казахи, татари, українці, башкири. Те, що він каже, — це абсолютна правда. І це, власне, загальна думка росіян. Справді, голод в 1932—1933 роках був. Він зафіксований в семи регіонах європейської частини Союзу плюс Казахстан. Але в двох регіонах смертність перевищувала народжуваність ненормально високо, приблизно в десятикратному розмірі, тобто кількість жертв голоду була колосальною. Ці регіони — Україна та Кубань. На Кубані за переписом 1926 року кількість етнічних українців становила 63%. Кількість етнічних українців в УРСР становила понад 80%. У листопаді та грудні 1932 та січні 1933 року в цих регіонах була проведена чекістська операція з вилучення всіх запасів продовольства. Ця ситуація, якої в Радянському Союзу ніде більше, крім України і Кубані не було, — це те, що ми називаємо терором голодом, який викликав Голодомор. Відбулася каральна акція. Коли ми це доводимо на основі документів, нам не те щоб не вірять — усі роблять вигляд, що вони глухі. Ми пробували це пояснити, а в результаті все зводиться до заяви Лощиніна. Наскільки я розумію, росіяни виступають проти визнання Голодомору геноцидом для того, щоб не було до них матеріальних претензій. Річ у тому, що деякі наші патріоти налаштовані звинувачувати не особисто Сталіна і його команду, а Москву й Росію. Ясна річ, це абсолютно неправильно, але в Москві це сприймають всерйоз. Нам треба знову і знову пояснювати, як усе відбувалося насправді. Треба про це говорити на міжнародному рівні, щоб створювалася громадська думка у світовому масштабі, щоб можна було йти в сторону дискусії, яку ми готові організувати з російськими вченими.