Бухарестський шанс

Генеральний секретар НАТО Яаап де Хооп Схеффер заявив прем’єр-міністру Албанії Салі Беріші, що та країна немає гарантії долучення до Організації Північноатлантичного договору на цьогорічному саміті. Як відомо, США активно підтримує розширення НАТО на Балкани та Східну Європу. Лідери Хорватії, Македонії та Албанії отримали нещодавно позитивні сигнали з Брюсселя. Загалом, досі існувала тенденція вважати доцільним залучення до альянсу трьох балканських країн на квітневому саміті у Бухаресті. Але тепер слова Схеффера означають, що рішення щодо цього остаточно не ухвалено.

Слід зазначити, що з огляду на можливе проголошення незалежності Косово у НАТО існують розбіжні погляди щодо готовності прийняти у військово- політичний союз Албанію, Хорватію та Македонію. Як зізнаються натовські дипломати, Вашингтон хоче, щоб в ході саміту в Бухаресті увагу було зосереджено на розширенні, й до складу організації було запрошено нових членів, щоб таким чином подати сигнал Росії про зобов’язання Заходу щодо Балкан і Чорноморського регіону. Але, як пише видання Financial Times, дипломати зазначили, що деякі європейські союзники, включаючи Німеччину, Італію та Францію, мають застереження і не хочуть провокувати Москву, яка чинить опір західному впливу на колишній радянських простір.

Тим часом хорватські аналітики заявляють, що колишня югославська республіка повинна якомога швидше приєднатися до НАТО, особливо зважаючи на потенційну нестабільність, яка може виникнути на Балканах у зв’язку з можливим оголошенням незалежності провінції Косово. Редактор газети Jutarnji List Давор Бутковіч зазначив, що швидкий вступ Хорватії до НАТО відповідає національним інтересам. За його словами, незалежність Косово може спричинитися до сепаратистських вимог з боку сербськой частини у сусідній Боснії.

Характерно, що хорватський уряд не збирається упустити свій шанс. На нещодавній зустрічі з президентом Хорватії Степаном Месічем прем’єр-міністр Іво Санадер заявив, що уряд буде активно діяти наступні два місяці й зробить усе необхідне для того, щоб отримати запрошення. Потрібно зазначити, що в Хорватії фактично завершена реформа збройних сил. Разом з тим, в Брюсселі наголошують на необхідності посилення кампанії з інформування населення про переваги членства в НАТО, яке зараз підтримує трохи менше половини хорватів. Серед політичних критеріїв, яким має відповідати Хорватія — це посилення боротьби з корупцією, реформа судової системи і повернення біженців під час балканських воєн в 90-х роках.

Для Македонії ключовою перешкодою для вступу в НАТО є суперечка Скоп’є та Афін через назву країни Македонія. Греція вважає, що визнання такої країни може спровокувати територіальні претензії до грецької провінції Македонії. США закликають Скоп’є досягти компромісу до 2 квітня, коли ухвалюватиметься рішення щодо розширення НАТО.

Існує імовірність, що в разі запрошення до НАТО балканської трійки у квітні, ще три країни: Сербія, Україна та Грузія — отримають запрошення долучитися до ПДЧ. Загалом аналітики вважають, що насправді лише Хорватія готова стати членом НАТО, а прийняття таких непідготовлених країн, як Албанія та Македонія, лише ускладнить стратегічне зацікавлення НАТО в інтеграції Сербії, України та Грузії ближче до Заходу.

Що означають слова генсека про те, що Албанії не гарантовано членство в Альянсі? І що повинна робити ця країна, а також Македонія, щоб вступити до НАТО? Як у Європі відносяться щодо надання ПДЧ Україні та Грузії?

КОМЕНТАР

Екрем КРАСНИКІ, балканський спеціаліст онлайнового європейського агентства новин euobserver.com:

— Це означає, що Албанія та Македонія можуть отримати запрошення на вступ до НАТО, але приєднання до Альянсу не станеться цього року. Хорватія, у порівняні з цими країнами, значно більше відповідає вимогам, щоб отримати запрошення на Бухарестському саміті та приєднатися до Альянсу вже цього року.

Слід зазначити, що Албанія й Македонія зіткнулися з проблемами по реалізації реформ. Утім, вони можуть отримати запрошення, але цього року все одно не зможуть вступити до НАТО. Такий настрій панує серед країн-членів Північноатлантичного альянсу. Можливо, через два—три місяці настрій зміниться. Але на даний момент він є таким.

Що стосується Албанії, то вона має проблеми зі забезпеченням стабільності в країні, проведенням реформ і здійсненням боротьби з корупцією. Тим часом як Македонія, окрім названих вище проблем, повинна забезпечити права етнічних албанців.

Лише після залагодження перерахованих проблем ці обидві країни можуть розраховувати на приєднання до НАТО. А чи станеться це до ювілейного саміту НАТО, який може відбутися наступного року у зв’язку з 60 річчям від підписання Вашингтонського договору.

Я не думаю, що на Бухарестському саміті Альянсу Україна та Грузія отримають запрошення приєднатися до Плану дій щодо членства НАТО. На мою думку, цього не станеться поки не буде вирішена проблема Косово. Попри тиск США щодо надання ПДЧ Україні та Грузії провідні європейські країни не захочуть піти на цей крок. Вони вважають, що не можна робити багато за один раз. Хоча європейські країни не проти надання Україні та Грузії ПДЧ, але спершу вони хочуть справитися з розширенням НАТО на Балканах. Хоча приєднання до ПДЧ не є вступом до Альянсу, але це досить сильний крок. На мою думку, деякі європейські країни не зовсім бажають слідувати політиці США щодо розширення НАТО, побоюючись чвар з Росією.