Бізнес готовий взяти відповідальність

У третє в Києві за підтримки держави Спілка рекламістів України, журнал «Маркетинг і реклама» та агенція «PR.ua.» провели Національний фестиваль соціальної реклами. Окрім презентації великої кількості рекламної продукції, авторами яких стали всі бажаючі — від студентів-аматорів до професійних рекламістів, — учасники фестивалю обговорили питання, яке щороку набирає в нашому суспільстві все більшої актуальності — соціальну відповідальність бізнесу або корпоративну соціальну відповідальність. Ідея проста і не нова — багатий і сильний має допомагати слабшому, менш впевненому в завтрашньому дні. Як з'ясувалося після спілкування з експертами, справа полягає не лише в гуманності чи тому, що Лев Толстой називав «душевним порухом». Насправді витрачати кошти на добрі справи — вигідно, це приносить гроші й створює добрий імідж компанії. Зрештою, деякі підприємці- благодійники, говорячи про цю сферу діяльності, вживають слова «продати», «прорахувати», «вичислити»...

— Соціальна відповідальність бізнесу в Україні має свою ціну: недавно проведені дослідження показали, що пересічний споживач, за яким полюють маркетологи усіх країн, готові з більшим бажанням віддавати кошти фірмам, які виконують норми соціально відповідального бізнесу. Тобто бізнес-структури, які займаються благодійністю, мають більше можливостей заробляти кошти, — переконаний директор департаменту Конфедерації роботодавців України Сергій Шуміхін. — 75% населення України вважає, що корпорації мають заробляти кошти й турбуватися про людей. А найбільш важливим напрямом, яким, на думку такої ж кількості українців, мають опікуватися бізнес-структури, є охорона здоров'я людей, також 52% опитаних переконані, що потрібно більше коштів віддавати на освітні проекти, 46% — на проблеми дітей, 28% — на екологічні. Найменше ж, на думку пересічних українців, бізнес має підтримувати культуру — так думають 15%.

За словами фахівців, грунт, на якому можна й слід робити добрі справи в Україні — вже готовий, залишається питання як це робити краще (для цього кілька великих компаній створили мережу Глобального договору в Україні, підписавши який бізнес-структури взяли на себе обов'язок займатися соціальною роботою). Але в цій площині виникають проблеми. Структура соціальної відповідальності має кілька граней: власне, бізнес, суспільство, на яке направлені соціальні проекти, та держава. І ось із останньою учасницею, як стверджують філантропи — найбільше проблем. Найперша та, що в Україні немає нормативно-правової бази, яка б регулювала благодійну діяльність: стимулювали і надавали бізнес- структурам певні преференції. Як зазначив секретар експертної Ради Мінпраці, радник міністра праці соціальної політики України Олександр Курбан, постійні перевибори не дають працювати над необхідним документом, хоча торік назрівав великий проект за участю ПРООН. Тому він від імені держави закликав бізнес-структури «не чекати милості брати ситуацію у свої руки», оскільки на його думку, в світі регулювання питання соціально відповідального бізнесу не є компетенцією держави. Натомість бізнес відповідає державі приблизно таке: «Хоч не заважай».

— За співпрацю з бізнесом я б державі навіть не поставила «0» балів, — стверджує заступник директора ГК «Фокстрот» по зв'язках із громадськістю Людмила Лозова і наводить такий приклад. — Ми підписали з Міністерством культури і туризму України меморандум про спільне виробництво художнього фільму для дітей.

— Але вийшло так, як сказав Роман Балаян: «Якщо ГКФ підписав це, то він і буде тягнути»: держава відійшла в сторону, оскільки запровадили систему тендерів, що в царині культури є, на мій погляд, абсурдом. В другому проекті — коли ми започаткували всеукраїнське анкетування випускників інтернатів для подальшої підтримки в житті, — спочатку Міністерство освіти пішло нам на зустріч. Але на другому етапі воно загальмувало роботу. Ми змушені були два місяці вести переговори з МОН, переконуючи, що ми все зробимо самі...

Її підтримує голова спілки рекламістів України Михайло Старощук, який вважає, що соціально відповідальними мають бути не лише представники бізнесу, а й усі творчі працівники, котрі розробляють рекламу. Зачіпаючи болюче питання співпраці з державою, пан Старощук навів такий приклад: у Москві на подібний фестиваль виділили близько трьох мільйонів доларів, у Києві «ми не можемо отримати 50 тисяч гривень — тягнеться все по півроку».

Ще одним важливим питанням, яке виділяють експерти в галузі корпоративної відповідальності, є співпраця з місцевими громадами, які, на їхню думку, повинні бути ініціаторами співпраці з бізнесом.

— В суспільстві вже є достатньо інформації про соціальну рекламу, люди достатньо знайомі з проявами соціальної відповідальності бізнесу, — вважає Сергій Панцир, голова Фонду суспільної безпеки. — Як показав досвід, місцеві громади дають більшу ефективність при реалізації соціальних проектів. Держава і бізнес мають бачити, що можуть громади, тому потрібно рекламувати і досліджувати ефективні інновації, продуктивну співпрацю з бізнесом. Також бізнес має взяти участь над контролем соціальних та екологічних ризиків, в першу чергу — на місцевому рівні. Правда, може виникнути небезпека «повісити» на бізнес відповідальність за всі проблеми, особливо в наших умовах, коли під питанням фінансування соціально-економічних та екологічних програм. У цьому слід добре розібратися: що робить держава, а що — бізнес. І порахувати гроші.

Оскільки в Україні така сфера, як соціальна відповідальність бізнесу практикується порівняно недавно (як і соціальна реклама), то підбивати підсумки важко — робота лише починається. Наразі найбільшим головним болем бізнес-структур, які займаються філантропією, є, як вже згадувалося, законодавче поле: держава має створити комплексну соціальну програму, яка б регулювала благодійну діяльність фінансових компаній в Україні. А ще на державу бізнес-структури покладають і відповідальність за розміщення соціальної реклами.

— Наш фестиваль може дати державі хороший рекламний продукт, за який подякують люди, побачивши, що проблеми, які хвилюють їх, хвилюють і державу. Тим більше, що будь-яке соціальне питання — це імідж країни, тому будемо вимагати від держави серйозно підключатися до роботи, — наголосив голова Спілки рекламістів.