Інвестор, який «кусається»

Днями прем’єр-міністр України Віктор Янукович підтвердив висловлене раніше в «Дні» припущення, що бюджет нинішнього року не буде виконаний у зв’язку з провалами в приватизації. «Ми сьогодні не маємо можливості виконати бюджет у зв’язку з ненадходженнями від приватизації», — сказав прем’єр у понеділок журналістам і повідомив, що уряд збирається проаналізувати причини невиконання плану приватизації й обнародувати результати аналізу.

І дійсно, українська приватизація, м’яко кажучи, нині, як говорять, зашкутильгала на обидві ноги. Хвороба настільки серйозна, що її лікуванням вирішив зайнятися сам Президент. Цього тижня він збирається провести спеціальну нараду. За словами заступника голови Секретаріату Президента Віктора Бондаря, «за підсумками наради буде прийняте відповідне рішення загальнодержавного значення».

Поки що складно судити, чи вдасться одним рішенням виправити допущені в цій справі огріхи. Між тим скандали в цій сфері набирають обертів. Сьогодні одним iз основних їхніх фігурантів стає гордість нещодавньої української реприватизації «Mittal Steel Кривий Ріг». Перевірка виконання ним інвестиційних зобов’язань, проведена Фондом держмайна, показала, що тут не виконується цілий ряд умов, закладених у договір купівлі-продажу. Зокрема, зафіксована невиплата передбаченої договором винагороди за підсумками роботи ВАТ у 2005 році в розмірі середньомісячної заробітної плати. Нові власники підприємства негласно, але наполегливо скорочують кількість робочих місць (замість працівників, які йдуть на пенсію, нових не наймають), унаслідок чого чисельність персоналу вже на 1638 осіб менше, ніж передбачено штатним розписом, тоді як договір купівлі- продажу передбачає збереження штатної чисельності персоналу протягом п’яти років. Крім того, договором передбачалося виділення коштів на утримання соціальної сфери підприємства не нижче рівня на момент його підписання. Але за сім місяців 2006 року на капітальний ремонт санаторію-профілакторію й медсанчастини заплановані кошти не витрачалися. Не виконаний і ряд пунктів колективного договору, а також умова договору купівлі- продажу в частині розв’язання питання про порядок розподілу прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік, коли «Криворіжсталь» була продана, але ще значну частину часу вважалася в держвласності. Як повідомив «Дню» заступник міністра фінансів України Сергій Макацарія, замість належних державі й бюджету 400 мільйонів гривень дивідендів (35% чистого прибутку) індійські власники відстебнули країні перебування всього 80 мільйонів. Схоже, саме цей пункт (до речі, а куди дивилися прославлені юристи ФДМУ, коли в договір купівлі- продажу закладалися настільки нечітко прописані зобов’язання інвестора, що тепер йому в цьому питанні жодний суд не страшний?) більше за все хвилює зараз українську сторону, інакше б вона, як уже бувало, могла закрити очі на інші наявні порушення.

Але найбільшій у світі компанії з виробництва металу палець до рота не клади. Вона не сприйняла зауважень Фонду, зробила до них свої обґрунтування. Тепер питання виноситься на комісію з оскарження результатів перевірки. Словом, обидві сторони запустили бюрократичну машину, яка може працювати ще дуже довго, не доводячи справу до суду.

Тим часом «Mittal Steel Кривий Ріг» перейшов у контратаку й практично звинувачує Українську державу в обмані в ході процесу приватизації, коли нібито була спотворена вартість пакета акцій «Криворіжсталі» на момент продажу. Тоді Господарський суд Києва утвердив світову угоду між Мінпромполітики, ДП «Імекс Вінтей» і ТОВ «Компанія ІнтерПІТ Лтд» (обидва — Київ), унаслідок чого була завищена вартість пакета акцій «Криворіжсталі». «Mittal Steel Кривий Ріг» зазначає, «що світова угода була підписана з серйозними порушеннями чинного законодавства й спотворила оцінку майна, виставленого на продаж». Таку «відмазку» знайшов Mittal, щоб відбити докори ФДМУ. І, мабуть, значною мірою досяг своєї мети. Голова Фонду Валентина Семенюк, природно, наполягає на повному виконанні умов договору купівлі-продажу ВАТ «Криворіжсталь». Але при цьому звертає увагу також на те, що «такі дії колишнього керівництва Мінпромполіттки істотно послабили позицію Фонду у відстоюванні державних інтересів і зашкодили іміджу державних органів управління».

Ця історія, звичайно ж, повинна мати якесь продовження. Але, можна передбачити, особливої вигоди від нього країна не отримає. Не піде ж Президент і уряд на повторну реприватизацію «Криворіжсталі». Адже всім зрозуміло, що в цьому випадку влада, повторюючи слова Семенюк, зашкодить іміджу державних органів управління, а також остаточно підірве інвестиційну привабливість країни.