«Опозиція — це абсолютно конструктивний діалог»

Після майже піврічного мовчання Донецька обласна організація партії Народний союз «Наша Україна» раптом вирішила знову заявити про себе, підкресливши, що відтепер збирається поводитися набагато активніше і помітніше, ніж раніше. Зокрема, «Наша Україна» в Донбасі ще в червні поточного року ухвалила рішення піти в опозицію до місцевої влади, і саме в цьому аспекті збирається займатися не лише конструктивною критикою рішень останньої, але й пропозицією певних нововведень у регіоні. Крім того, Донецька обласна організація встигає також вникати і у справи всієї країни, критикуючи по можливості окремі положення бюджету-2007 та коментуючи останні політичні події. Така активність «Нашої України», очевидно, обумовлена бажанням збільшити свій досить низький рейтинг на Донеччині, причому це прагнення зовсім не приурочене до якихось виборів, — це, швидше, загальне стратегічне завдання. Більш детально про те, що Донецьке обласне відділення «Нашої України» має намір робити далі, щоб завоювати довіру жителів Донбасу, кореспондент «Дня» поговорив з лідером обласної організації «Нашої України», відомим донецьким бізнесменом Антоном КЛИМЕНКОМ.

— Антоне Вікторовичу, чому донецька організація партії так довго мовчала?

— Потрібен був час, щоб усередині обласної організації провести серйозну роботу. Ми зазнали нищівної поразки на виборах у Донецькій області: не пройшли до обласної ради, ми пройшли тільки до невеликої кількості місцевих рад. Відтак після виборчої кампанії ми змушені були взяти досить великий тайм-аут для того, щоб проаналізувати всі свої помилки, дати оцінку роботі наших місцевих структур і перегрупувати свої сили. У результаті ми провели серйозну ревізію місцевих організацій, посилили кадровий потенціал, стали сильнішими, в тому числі й інформаційно, більш чітко опрацювали принципи нашої регіональної політики. Зараз ми готові розпочати системну роботу в Донецькій області на якісно новому рівні.

— І які ж основні помилки в роботі «Нашої України» в Донбасі?

— Однією з головних помилок нашої виборчої кампанії була її повна технологічність. Розраховуючи на величезні тиражі різної агітаційної продукції, роботу зі ЗМІ, на телевізійні та радіоефіри, ми забули про прямий контакт із виборцем. Ні лідери блоку, ні народні депутати, за рідкісними винятками, ні лідери обласної організації не проводили в регіоні зустрічей з виборцями, не давали прямих і чесних відповідей на різні запитання, і в живому діалозі не розвіювали всі ті міфи, якими була оточена «Наша Україна».

— Зараз у Донецькій області дуже мало прихильників вашої політичної сили. Ви вважаєте, у вас є шанс збільшити свій рейтинг?

— Безумовно! Та й питання — мало чи багато — філософське. На минулих виборах нас підтримали 36 тисяч жителів області. І я не вважаю, що це мало. Зараз це непоганий базис для того, щоб продовжувати свою роботу. Ми не ворожа для Донецької області політична сила.

Ну а в умовах бюджетного процесу сьогодні у нас тим більше є величезне поле для роботи. На жаль, якщо даний бюджет буде прийнято в тому варіанті, в якому він запропонований урядом Януковича, простий виборець дуже скоро відчує, що його життя погіршується. Напевно, багато хто розчарується в Партії регіонів, адже їхні передвиборні декларації дуже відрізняються від їхніх реальних дій.

— І що конкретно вас не влаштовує в роботі ПР?

— Не влаштовує політика уряду Януковича, спрямована на обмеження доходів простих громадян, на скорочення соціальних програм та пільг для найбільш незахищених верств населення. Наприклад, ветерани дуже скоро оцінять скасування одноразових виплат до Дня Перемоги. Можливо, для уряду Януковича це неважливо, але позиція нашої політичної сили полягає в тому, що ці люди всім своїм життям заслужили цей невеликий подарунок. Крім того, і ветерани, і пенсіонери взагалі дуже серйозно відчують на собі відсутність пільг та компенсацій щодо житлово-комунальних тарифів. Погано доведеться й підприємцям, якщо буде введено додаткові, до речі, які суперечать законодавству, податки.

По суті, ініціативи уряду сьогодні пригальмовують зростання доходів населення. Це призведе до того, що зарплати опиняться в тіні, з одного боку, а з іншого — ручний режим управління економікою перекреслить ті позитивні тенденції, які були отримані в результаті ліберальної політики уряду Єханурова.

— А як ви оцінюєте розвиток «газового питання»?

— Так зване газове питання є надзвичайно важливим і болючим як для української економіки, так і для української політики. Історично сформована залежність від російських поставок енергоносіїв є тим чинником, який поки що, на жаль, визначає позицію України.

Уряд Юрія Єханурова, який керувався національними інтересами під час газових переговорів з Росією взимку цього року, відстояв ціну на газ на рівні 95 доларів США за тисячу кубометрів. Зараз ми бачимо, що ті політики, які під час виборчої кампанії 2006 року кричали про істотне зниження цін на газ у разі їхнього приходу до влади, чомусь заклали в проект бюджету-2007 ціну на газ у 135 доларів США за тисячу кубометрів.

На жаль, газове питання залишається предметом численних спекуляцій з відверто політичним присмаком. У своїх публічних коментарях члени Партії регіонів так і не можуть чітко пояснити, за рахунок чого Росія знизить ціни на газ, тоді час як ця держава взяла чіткий курс на їхнє підняття. Тому позиція Партії регіонів є популістською.

Позиція «Нашої України» залишається незмінною: треба проводити конструктивні переговори з російською стороною, твердо відстоюючи національні інтереси. Газотранспортна система України повинна залишатися у власності держави.

— Прокоментуйте, будь ласка, заяву Віктора Януковича щодо неготовності України до вступу до НАТО.

— Питання вступу нашої країни до НАТО є надзвичайно дискусійним і гострим для українського суспільства, і особливо для донецького регіону. Компромісний варіант щодо НАТО, на мій погляд, було знайдено в ході круглого столу з ініціативи Президента Віктора Ющенка, а потім відображено в Універсалі національної єдності в пункті 27. Утім, майже відразу ж Партія регіонів почала ігнорувати положення Універсалу. Своєю заявою в Брюсселі щодо неготовності України приєднатися до плану дій для отримання членства в НАТО В. Янукович фактично перевищив межу власних повноважень. Згідно зі ст. 106 Конституції України керівництво зовнішньополітичною діяльністю здійснює президент. У розділі Конституції «Кабінет Міністрів України» не існує аналогічних повноважень для прем’єр-міністра. І саме тому я вважаю, що прем’єр-міністр, дозволивши собі ті чи інші коментарі, в цьому випадку грубо порушив Конституцію України. Крім того, у нас існує Закон, який регламентує вступ України до НАТО, за який, до речі, у минулому скликанні в повному складі проголосувала фракція «Регіони України». Основне, що закріплено в цьому Законі, це те, що Україна системно і цілеспрямовано рухається до вступу до НАТО. Не може сьогодні прем’єр-міністр на основі позицій своєї політичної сили переглядати Конституцію та закони України.

— Тобто ви вважаєте, що найбільш вірним курсом для України буде спрямування до НАТО, і країна повинна орієнтуватися передусім на США?

— Вступ до НАТО є нашим стратегічним завданням. Найближчим часом ДОО НСНУ має намір провести велику роботу щодо популяризації ідей НАТО в регіоні.

Зовнішньополітичний курс України, визначений Президентом, залишається незмінним — це інтеграція до європейських та євроатлантичних структур. Історично та духовно Україна є частиною Європи, і рано чи пізно вона стане повноправним членом європейського співтовариства. Крім того, Україна розвиватиме рівноправну конструктивну співпрацю як зі східними, так і з західними сусідами. Інша справа, що відносини з Російською Федерацією потрібно терміново вивести з площини політичних спекуляцій, необдуманих і незважених заяв та емоцій.

Окремою темою є питання вступу України до СОТ, який наша країна може здійснити вже у поточному році. На мій погляд, для України вступ до СОТ є не самоціллю, а способом збереження та примноження конкурентоспроможності української економіки і захисту інтересів національного виробника. Для нас принципово важливо, щоб під час вступу до СОТ була примножена конкурентоспроможність вітчизняної економіки, щоб вона була адаптована до світових умов та можливих ризиків.

— Ви говорили, що «Нашій Україні» було б простіше бути в парламентській опозиції до Партії регіонів. Останні політичні події показують, що вона справді тяжіє до цього. Як по-вашому, чи може в цьому плані «Наша Україна» знову об’єднатися з БЮТ?

— Ні, перехід в опозицію автоматично не означатиме приєднання до БЮТ. Практика показала, що, не беручи до уваги спільну боротьбу 2004 року, наші політичні сили мають прекрасне бачення розвитку України. Ідеологія БЮТ — це солідаризм лівого ухилу з державним регулюванням економіки, «Наша Україна» дотримується ліберальної ідеології з ідеєю вільного ринку. Звідси й різний вибір тактичних методів.

Утім, ми підтримуємо вимоги БЮТ щодо прийняття закону про права опозиції. Хочу нагадати, що в ході переговорного процесу щодо створення помаранчевої коаліції, ми виступили за надання широких прав опозиції, діяльність якої є дуже важливою для демократичного суспільства. Незалежно від того, чи це були «регіони», чи нині — БЮТ, ми твердо дотримуємося своїх поглядів щодо величезного значення опозиції як ефективного інструменту підконтрольності влади.

У даному випадку ми не виключаємо об’єднання зусиль з БЮТ у частині, яка стосуватиметься боротьби за збереження демократичних досягнень Майдану, курсу на євроінтеграцію.

До речі, рішення блоку «Наша Україна» на всеукраїнському рівні про перехід до парламентської опозиції до чинного уряду та урядової коаліції абсолютно не означає, що на місцях у різних регіонах не можуть бути підписані коаліції в тому чи іншому форматі: скажімо, «Наша Україна» — «регіони», «Наша Україна» — соціалісти, «Наша Україна» —БЮТ. У кожного регіону є своя специфіка, і, керуючись міркуваннями ефективної політики, ми йдемо до того, що в кожному регіоні політика може будуватися по-своєму. І сьогодні між мною та головою Донецької облдержадміністрації, головою Донецької обласної ради існує нормальний, конструктивний діалог, у якому я не бачу жодних конфліктних ситуацій.

— Після виборів ви заявляли, що Донецька обласна організація НСНУ офіційно йде в опозицію до регіональної влади Донеччини. Зараз ви залишаєтеся в цьому самому статусі?

— Так, конференція ДОО НСНУ ухвалила рішення, що ми з червня перебуваємо в конструктивній опозиції до влади в області. У опозицію не переходять, у ній за великим рахунком опиняються: і ми в Донецькій області об’єктивно опинилися в опозиції, тому що практично не представлені ні в представницькій, ні у виконавчій владі.

Однак у наших вустах слово «опозиція» — це не голе критиканство, це не блокування всіх ініціатив місцевої влади. Це не війна. Це абсолютно конструктивний діалог, спрямований на вирішення конкретних проблем. Ми не будемо несамовито критикувати ініціативи та діяльність місцевої влади, ми намагатимемося чітко визначити проблемні питання, після чого спробуємо в цивілізованому, двосторонньому діалозі все-таки знайти якийсь компроміс, дійти до їх вирішення.

— Як у такому випадку практично виглядатиме ваша опозиція в Донецькій області?

— Ми залишаємо за собою право на весь спектр методів, використовуваних опозицією, але повторю ще раз, що ми налаштовані на конструктив. Сьогодні рада обласної організації ухвалила рішення про створення громадських комітетів при раді ДОО. Ці комітети максимально повно охоплюватимуть своєю увагою всі сфери економічної та соціальної політики в області: скажімо, бюджетну, інноваційну політику та політику, пов’язану з залученням інвестицій, регіональним розвитком, адміністративно-територіальною реформою. Тобто громадські комітети стануть нашим плацдармом, за допомогою якого ми впливатимемо на комітети Верховної Ради, комісії обласної ради, обласну державну організацію, місцеві адміністрації.