Чеська розв’язка

Чехія, здається, почала виходити з патової ситуації, яка виникла після червневих парламентських виборів. Тоді права опозиційна Громадянська демократична партія здобула більше голосів, ніж правляча Соціал-демократична партія. Однак разом із християнськими демократами й зеленими праві набрали рівно половину мандатів у 200-місній палаті депутатів. Соціал-демократи об’єдналися з комуністами, створивши ліву коаліцію, також отримали половину місць у законодавчому органі. Складність ситуації полягала в тому, що без обрання спікера, а для цього потрібна проста більшість, лівий уряд на чолі з соціал-демократом Іржі Пароубеком не міг подати у відставку. І зрозуміло, це мало відразу відкривати шлях до формування уряду партією, яка отримала більшість голосів на виборах. Після тривалих переговорів і взаємних звинувачень, ліві й праві домовилися розблокувати шлях для обрання спікера. Лише після сьомої спроби депутати обрали на цю посаду соціал-демократа Мирослава Влчека, який тимчасово виконуватиме обов’язки голови парламенту. Але це дозволило парламенту одразу прийняти відставку уряду. А зі свого боку президент Чеської Республіки Вацлав Клаус призначив прем’єр-міністром країни лідера Громадянських демократів Мірека Тополанека, доручивши йому формування нового уряду. 50-річному опозиціонеру буде непросто забезпечити уряду парламентської меншості підтримку законодавців. Тим не менш, Тополанек заявив президенту, що вестиме інтенсивні переговори з головами демократичних партій про різні варіанти майбутнього уряду. Новопризначений прем’єр висловив сподівання, що вже наступного тижня відбудеться прорив, який дозволить протягом кількох тижнів представити уряд. Згідно з чеським законодавством, після формування уряд має протягом 30 днів отримати вотум довіри в парламенті.

Оглядачі вважають, що Тополанек має заручитися підтримкою соціал-демократів на чолі з колишнім прем’єром Іржі Пароубеком, щоб новий уряд був дієздатним. Однак лівим не подобається широкий союз із правими. Відтак, Пароубек пропонує обмежити термін правоцентричного кабінету й провести дострокові перевибори 2008 року. Лідер соціал-демократів почувається впевнено, він знає, що комуністи, які входять до його коаліції, не підтримають праву коаліцію. І отримання вотуму довіри урядом Тополанека залежатиме від голосів партії соціал-демократів. Разом із тим, Пароубек сказав, що погоджується розпочати переговори з правими й готовий голосувати за уряд спеціалістів, який керуватиме країною лише два роки. На це не погоджується Тополанек, і посилається при цьому на підготовку до головування Чехії в Євросоюзі 2009 року.

КОМЕНТАР

Мартін КОМАРЕК , газета Mlada Fronta Dnes, Чехія

— Цілком можливо, що Тополанек і Пароубек можуть створити уряд. Але між ними існують великі розбіжності. Тому я вважаю, що практично не можливо зробити програму, яка була б вигідною для них обох. Я вважаю, що переговори між ними триватимуть й будуть важкими. Не вважаю, що ці переговори будуть успішними.

Формально Тополанек може сформувати уряд самостійно. Тут немає проблеми. Але постане питання, чи зможе він отримати вотум довіри в парламенті. Усе-таки, на мою думку, наступного року все одно доведеться проводити перевибори. Тому дуже ймовірно, що буде створено тимчасовий уряд.

У Чехії відомо про досвід України в розв’язанні парламентської кризи за допомогою Універсалу, який підписали основні політичні партії. Дійсно, й у нас можливо розробити урядову програму, яка була б вигідною для країни. Але Тополанек і Пароубек є особистими ворогами, й вони побоюються, що інша сторона отримає перевагу. Вони дуже обережні на цих переговорах і дуже пильно стежать за тим, щоб не віддати перевагу іншій стороні. Це основна проблема. Існує можливість сформувати уряд із популістською програмою. Але я не вважаю, що Тополанек і Пароубек зможуть піти на це. Гадаю, що виходом із цієї ситуації можуть бути лише перевибори.