Ставка, більша

Майже чотири місяці здавалася незмінною облікова ставка Нацбанку України (9,5%), яка востаннє змінювалася 10 серпня. І ось перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов повідомив, що нині вивчається можливість знову її підвищити. На думку Шаповалова, з урахуванням того, що інфляція за підсумками 11 місяців становила 9,4%, для такого кроку є передумови, оскільки «всього 0,1 п.п. різниця між обліковою ставкою та інфляцією». Проте Шаповалов не наполягав на стовідсотковій імовірності такого рішення. «Давайте не будемо поспішати — це питання правління НБУ», — сказав перший заступник головного банкіра країни.

Керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький у розмові з «Днем» повідомив, що він рекомендував правлінню НБУ підвищити ставку, але «відчуває, що цього не станеться не лише тому, що ця ставка має здебільшого сигнальне значення, а й тому, що нинішня динаміка економічного зростання (й без того. — Авт. ) залишає бажати кращого...»

Вважаю, такого досвідченого експерта, як Валерій Олексійович, передчуття не обманює. І правління НБУ справді не поспішатиме зі змінами, які можуть так чи інакше на щось вплинути. Крім того, глава НБУ Володимир Стельмах не просто грамотний економіст і банкір, а ще й дуже обережний політик. Нацбанк, незважаючи на всю його незалежність, для нього все-таки невіддільний від вулиці Банкової. А там, у резиденції Президента, який є сьогодні главою виконавчої влади, змушені постійно балансувати між двома головними економічними показниками — рівнем інфляції й темпом зростання валового внутрішнього продукту (ВВП). Поет колись запитував «кто больше матери-истории ценен?». Виконавчій владі країни сьогодні також постійно доводиться вирішувати це питання. Схоже, вона зробила свій вибір саме на користь ВВП, а отже, проти того, щоб Нацбанк, який відповідає за боротьбу з інфляцією, піднімав свою ставку й обмежував таким чином ділову активність у країні.

Це рішення, швидше за все, економічно правильне, хоча, напевно, й не повною мірою відповідає клятвам вірності «маленьким українцям» (саме вони найбільше страждають від інфляції), що звучали на Майдані. Можна навіть сказати, що це певною мірою мужнє рішення, оскільки «маленькому» виборцю, за великим рахунком, немає діла до зростання ВВП, яке погано лягає в його гаманець. А от інфляцію він відчуває щодня й у магазині, й на базарі, й саме вона може вплинути на його політичний вибір.

З другого боку, тільки зростання економіки може забезпечити перспективу і для країни, і для її громадян. Зрозуміло, що гальмувати його підвищенням облікової ставки в уряду немає ніякого резону, якщо тільки він не йде на вибори, що називається, стрімголов. Тим паче, що в розмові з «Днем» Литвицький також зауважив, що підвищення ставки НБУ вже не зможе вплинути на грудневу, а отже, річну інфляцію й може бути спрямоване в основному на заборону цінової ситуації в першому кварталі наступного року, який, як правило, дуже псує інфляційну картину.

Проте, хоча в Нацбанку досить обмежений набір механізмів для впливу на цінову ситуацію, в ньому є й дещо ще, крім ігор зі ставками. Пам’ятається, наприкінці минулого року була майже аналогічна ситуація. Тоді уряд, ідучи на вибори, спрямував величезні фінансові ресурси на соціальні потреби. І в першому кварталі країна постала перед небезпекою кризи. Щоб її не допустити, Нацбанк використав інший механізм — ревальвацію гривні. Чи не може свідчити ймовірна відмова від підвищення облікової ставки про те, що обрано цей шлях, який також дозволяє протистояти викликам, пов’язаним з інфляцією? Тим паче що наступного року на країну так чи інакше чекають різкі зрушення на ринку газу, а також комунальних послуг. І таке м’яке сигнальне, а вірніше, ринкове регулювання, яким є підвищення облікової ставки, на думку урядових аналітиків, може не спрацювати.

Однак, опитуючи експертів, «День» не здобув підтвердження цій гіпотезі. Голова правління банку «Фінанси та кредит» Володимир Хливнюк зазначив, що насправді підстав для підвищення облікової ставки НБУ сьогодні дійсно є. З ним погодився й глава наглядової ради банку «НРБ Україна» В’ячеслав Юткін. На його думку, потребу в підвищенні ставки можна також розглядати, всупереч офіційним даним про зростання економіки, як сигнал про неблагополуччя. Проте Юткін вважає, що Нацбанк не піде на нову ревальвацію гривні, оскільки це може значно погіршити умови для роботи експортерів і викликати велике невдоволення населення, яке продовжує зберігати заощадження в іноземній валюті.