Туркменська туманність
Сьогодні прем'єр-міністр України розпочинає свій перший візит до США. Можна припустити, що на відміну від його попередньої поїздки до Туркменістану, там усе пройде добре. Проте газові й дипломатичні відомства в Києві намагаються представити минулі в Ашгабаті переговори як успішні. Україна й Туркменістан узгодили й підписали специфікації товарів, що постачаються в рахунок оплати туркменського природного газу, на $276,2 мільйона, повідомила прес- служба НАК «Нафтогаз України». Туркменська сторона до 25 жовтня підтвердила обсяг відвантажених Україною товарів на $104,3 млн. Сторони також домовилися продовжити роботу щодо узгодження специфікацій товарів на $19,259 млн. і завершити її до 4 листопада, а поставку товарів, еквівалентну $35 млн., провести протягом першого кварталу 2006 року (в зв'язку з тривалим технологічним циклом їх виробництва).
Ще важливіші моменти є в протоколі про розрахунки за туркменський газ, що поставляється в Україну, підписані міністром палива й енергетики України Іваном Плачковим та міністром нафтогазової промисловості й мінеральних ресурсів Туркменістану Гуйчназаром Тачназаровим. Зокрема, турк менська сторона в документі підтвердила намір відносно поставок газу в Україну в 2006 році. «Питання забезпечення балансу споживання газу Україною на 2006 рік остаточно узгоджено з туркменською стороною». Ці слова Плачкова цитуються в прес-релізі, поширеному міністерством. У протоколі зафіксовано 100-вiдсотковий рівень розрахунків української сторони за поставки туркменського газу у валюті, починаючи з липня 2005 року, а також часткова його передоплата.
Ще перебуваючи в Ашгабаті, Єхануров заявляв, що Україна й Туркменістан перейдуть виключно на грошові форми розрахунку за газ максимум до початку наступного року. «Всі інші форми розрахунків призводять до нерозуміння, туману у взаємовідносинах. Я хочу сподіватися, що вже в найближчому кварталі ми перейдемо на таку зрозумілу форму розрахунків, — сказав український прем'єр і з властивою йому відвертістю додав: — Я абсолютно не приховую, що є проблеми». І, відповідаючи на запитання про обсяги поставок і ціну на газ на 2006 рік, сказав: «Ця тема не підлягає обговоренню. Я не хочу називати цифр. Цифри називають ті люди, які про щось не домовилися. У нас вже є домовленості. Я думаю, що найближчим часом ми працюватимемо, в тому числі й у трьохсторонньому форматі (разом з Росією)».
Прем'єр має бути оптимістом. Але один iз учасників переговорів в Ашгабаті сказав «Дню»: «У мене склалося важке враження. Нас у Туркменістані все менше хочуть бачити й потроху замінюють росіянами». Символічно, що тими ж днями в столиці Туркменістану перебував і один із віце-спікерів російської Думи Володимир Жириновський.
Російське питання у відносинах України з Туркменістаном сьогодні найгостріше.
Нагадаємо, що президент Туркменії Сапармурад Ніязов нещодавно запропонував підвищити ціну на експорт газу в Росію в рамках довгострокового контракту з 2006 року до $50 за тисячу кубометрів, а далі, до закінчення 25-річного терміну, — до $60. Можна припустити, що в цих же рамках знаходитимуться й ціни для України.
У цій ситуації Україна, безумовно, має зробити спробу в комплексі вирішити всі газові різночитання з Росією, не виключаючи також повернення до активнішої діяльності українсько-російського газового консорціуму. Але все ж є й інший шлях, яким можна й треба рухатися паралельно. Існує альтернативний проект поставки Туркменського газу в Україну. Як розповів «Дню» член української делегації в Туркменістані, голова правління товариства «Нова енергія» Валерій Боровик, він полягає в реконструкції газопроводу Середня Азія — Центр (САЦ-3). Він iде не через Узбекистан, що є «вузьким газовим місцем», оскільки Росія вже законтрактувала всі можливі обсяги транзиту, а територією Казахстану. Ця країна за деякими ознаками, як вважає Боровик, готова конкурувати з Росією на газовому ринку (про це непрямо можна судити з її готовності використати нафтопровід Одеса—Броди для поставки каспійської нафти до Європи), і це її політична позиція. Сьогодні цей газопровід працює лише на 10% своєї потужності. На думку Боровика, він може перекачувати в українському напрямі до 10 мільярдів кубометрів газу на рік.
