Що таке «погано»?
Повагу до права, переконані фахівці, потрібно виховувати з першого класу
Вчора (17 лютого) закінчив свою чотириденну роботу Всеукраїнський юридичний симпозіум «Молодь і правова освіта в Україні». Серед його організаторів — Міністерство освіти та науки, юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Український гуманітарний ліцей... Учасниками ж цього правового руху стали викладачі та учні 11-х класів ліцеїв і гімназій України, а також випускники шкіл-партнерів Українського гуманітарного ліцею з Росії, Латвії, Казахстану, Придністров'я і Грузії. Школярі презентували свої наукові ідеї, вчилися відстоювати свою позицію в дебатах, змагалися як учасники олімпіади, зустрічалися з відомими вченими та політичними діячами. Вчителі ж обмінювалися досвідом і обговорювали інноваційні підходи до викладання правознавчих дисциплін. У цьому обговоренні активну участь взяли й вчені- правознавці, викладачі юридичних наук вищої школи.
ІСТОРИЧНИЙ РАКУРС
Ідея ввести до програми шкіл уроки з правознавства виникла в 1970-ті роки, коли стрімко зросла кількість правопорушень серед учнів ПТУ. «Ази» цього предмету почали викладати в усіх 8 — 9-х класах усіх шкіл Радянського Союзу. В роки незалежної України з'явилося профільне навчання. У ліцеях, гімназіях, спеціальних профільних класах звичайних шкіл правознавство почали вивчати на більш глибокій основі, спеціальність юриста набула статусу «модної». Однак, не секрет, що у багатьох загальноосвітніх школах цей предмет беруться читати нефахівці — вчителі фізики, хімії, найчастіше — історики. «Зрозуміло, що завдання цього курсу для звичайної школи — сформувати мінімальний рівень правової освіченості, тобто дати ті правові знання, які потрібні для практичного життя, практичної правомірної поведінки та діяльності, щоб наші діти, особливо підлітки, менше здійснювали правопорушень», — говорить Володимир Котюк, завідувач кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Національного університету ім. Шевченка. «Практика показала, — відзначає Володимир Олександрович, — що потрібно починати вивчення правознавства із загальної теорії держави і права. Треба пояснити дітям, що таке правова держава.»
ЩО ЗАВАЖАЄ ВСТУПИТИ НА «ЮРИСТА»?
На «круглому столі» також підіймалося питання про те, чому так часто «провалюються» медалісти при вступі на юридичний факультет університету імені Шевченка та інших престижних вузів. Викладачі вищої школи пояснили цей феномен тим, що випускників шкіл не готують до співбесіди як форми вступного іспиту. Ще одна проблема — це маса підручників і посібників, у якості яких шкільному викладачу непросто розібратися. Тим більше, що зустрічаються підручники, які грішать фрагментарністю і більше того — написані зовсім не знавцями своєї справи. Щоб написати підручник для школяра, стверджують фахівці, — треба щодня постояти перед дітьми, пізнати їхній рівень світосприйняття і мислення, а потім відповідно до цього треба давати певну систему знань і формувати світогляд школярів. Дитина може також постраждати при вступі, якщо орієнтуватиметься при підготовці на зубріння матеріалу.
Директор Українського гуманітарного ліцею (Київ) Галина Сазоненко переконана: «Ми повинні перейти від освіти, що прагне дати суму знань, до освіти, яка допомагає опановувати життєвою компетентністю. Ми повинні об'єднувати правове виховання і правове навчання. Правове виховання потрібно починати з першого класу і вести до 12-го».
ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ — ДО ВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКІВ
Сьогодні ми багато уваги акцентували й акцентуємо на реалізації прав і свобод людини як громадянина і майже забули про реалізацію її громадянських обов'язків. На жаль, і дорослі громадяни, і неповнолітні не можуть сьогодні назвати п'ять головних обов'язків (65 — 68 статті), записаних у Конституції. Було винесено пропозицію міністерству освіти оновити Положення про загальноосвітню школу, в якому чітко прописати всі права і обов'язки учня на основі нового законодавства у сфері освіти. В усіх навчальних закладах вихованці повинні знати, яка поведінка дозволена згідно із законом і внутрішніми правилами поведінки в закладі. Діти повинні знати, що є правомірним, а що — ні. Школярів, до речі, насамперед цікавить не Конституція, не теорія, а кримінальне право. Фахівці стверджують, що сьогодні треба більше уваги приділяти не тільки вихованню поваги до права (як це практикувалося раніше), а й формувати повагу до морально-правових цінностей суспільства, держави, зокрема прав і свобод людини як громадянина. А ще — різних безпосередніх форм демократії, зокрема демократичних прав виборців.
Також учасники відмітили, що дітей потрібно вчити і практичному праву (Як звертатися до суду? З якого питання до якого? Як оформити позов? Як звернутися в міліцію?). Це потрібно всім. А не тільки тим, хто має намір займатися наукою.
Іван Котюк, завідувач кафедри криміналістики університету імені Шевченка вказав на ще одну істотну проблему: «Сьогодні виховання треба здійснювати таким чином, щоб повага до права, до закону стала особистим переконанням кожного. Однак робота ускладнюється тим, що наша правова система дуже швидко змінюється, і не завжди на краще. Якщо у нас буде глибоке переконання, що правові явища, які нас оточують, справедливі, що вони допомагають кожному з нас вирішувати наші проблеми, то у нас і будуть складатися стосовно них відповідні відносини. Якщо діти бачать, як наші закони порушуються і зверху і знизу — то працювати нам буде дуже важко.»
До речі, роботи школярів із презентації наукових ідей, передбачених програмою симпозіуму, в основному носили практичний характер і розкривали шляхи участі молоді у побудові громадянського суспільства.
