Захід вітає Україну. Москва мовчить...
Свою оцінку українським виборам уже висловили спостерігачі від СНД, представники російських структур, а також президенти Польщі і Грузії. Учора почала надходити перша офіційна реакція західних структур і країн. Як і слід було очікувати, реакція представників Росії і Заходу не збігається ні по суті, ні за тональністю, ні навіть у часі.
Росіяни, як і кандидат у президенти України Янукович, вирішили освоїти дещо забуту за останні 15 років тезу про грубе втручання Сполучених Штатів у внутрішні справи України. ОБСЄ, ЄС, Європейський парламент, НАТО, США, Велика Британія, Польща і так далі вітають Україну з проведенням чи не перших демократичних виборів. Президент Росії Володимир Путін, який відзначився тим, що нещодавно двічі вітав Януковича з перемогою, поки що просто мовчить. Зараз, до того моменту, поки ЦВК не оголосила переможця, і не минув час, відведений для судових процедур, ніхто на Заході чи на Сході не називає у своїй реакції імені переможця. Виходячи з перших сигналів, можна зробити безпомилковий висновок: події цього року змусили багатьох визнати те, що мало статися ще років із десять тому: Україна стає самостійним гравцем європейської сцени. І не рахуватися з цим уже не буде можливим.
Говорячи про закордонну реакцію на все, що відбувалося в Україні протягом останніх місяців, слід визнати, що вперше українські події стали постійною топ-новиною і електронних, і друкованих мас-медіа всього світу. Україна «помаранчевого часу» вперше стала цікавою, преса вперше стала ставити питання, які до того часу просто не виникали. Майбутні дослідники, мабуть, визнають, що внесок польських журналістів у подальший розвиток подій в Україні і особливо навколо України після 31 жовтня був просто неоціненним. Репортажі німецьких журналістів, можливо, були одним із тих важелів, які змусили не просто побувати в Києві, але змінити свої погляди групу депутатів німецького Бундестагу. Робота преси змусила поставити «українське питання» у Європейському парламенті, і, можливо, пришвидшила процес зміни мислення і ставлення з боку «європейських» лідерів. Звертає на себе увагу й обережність Вашингтону у підходах до «українського питання».
ОБСЄ, у заяві президента Парламентської асамблеї ОБСЄ Брюса Джорджа, вітає наближення України до стандартів ОБСЄ та інших європейських стандартів за такий короткий період часу. «Ми готовi спiвпрацювати з новим українським керiвництвом з метою подальшого поглиблення нашого партнерства», — мовиться у заяві Генерального секретаря НАТО Яапа де Хооп Схеффера. Нюанс заяви генсека НАТО: «Ця подiя (вибори. — Ред. ) вплине на полiтичнi вiдносини мiж Україною й НАТО. Наша основна мета — допомогти Українi в реалiзацiї її евроатлантичних прагнень i сприяти встановленню стабiльностi в регiонi — залишається незмiнною».
«Протягом усієї президентської кампанії в Україні Сполучені Штати підтримували демократичний процес, а не окремого кандидата. Ми захоплюємося тією мужністю, яку показали українці, відстоюючи свої демократичні права. Ми закликаємо українців зараз, щоб вони залишили позаду свої незгоди й утримались від насильства, сепаратизму і провокацій. Ми заявили, що готові до тісної співпраці із переможцем недільних виборів, за умови, що перемога у виборах одержана у вільному та чесному змаганні. Ми готові рухатися вперед по багатьох важливих для України питаннях», — говориться в заяві державного секретаря США Коліна Пауелла.
Прем’єр-міністр Нідерландів Ян Петер Балкененде у офіційній заяві від імені нідерландського головування в Європейському Союзі заявив, що ЄС очікує нової фази в розвитку України і заявляє про готовність інтенсифікувати відносини з Україною, повною мірою виконуючи План дій «європейської політики сусідства». Щодо «політики сусідства» сказано вже досить багато. У Києві, зокрема, сьогодні дуже багато сумнівів у тому, що як сама ця політика загалом, так і розроблений План дій відповідають можливостям і потребам відносин між Україною і ЄС. Очевидно, в дипломатичній формі це буде сказано комісару Європейської комісії Беніті Ферраро-Вальднер, яка має намір відвідати Київ.
Також можна згадати про схвальну оцінку виборів iз боку Великої Британії, Японії і про, можливо, дещо передчасні з погляду формального етикету вітання Ющенкові від Саакашвілі і Кваснєвського. Найцікавіше, звичайно, повний дисонанс з іншими точками зору. Мовчання Путіна. Так само — мовчання з боку президента Молдови Вороніна (у Молдові — вибори в березні). Відвертий страх перед розповсюдженням київських подій, виказаний президентами Карімовим і Акаєвим. Особливе місце займає заява голови місії спостерігачів від СНД, голови виконкому СНД Володимира Рушайла. Він у Ташкенті висловив сумнів у легітимності і демократичності «останнього туру» президентських виборів в Україні. Про величезну кількість порушень говорила в Києві перший віце-спікер Державної думи Росії Любов Сліска. Це саме по собі викликає питання: чи дійсно країни СНД, у тому числі й Росія, є членами ОБСЄ, в якій діють єдині стандарти? У всякому разі, відповідь МЗС України, висловлена на брифінгу речником міністерства Маркіяном Лубківським: «Ми вважаємо, що такі коментарі виходять за межі нормальних функцій спостерігачів», і що незрозуміло, що було причиною — політична заангажованість чи непрофесійність — можна вважати адекватною. Як і заяву про те, що МЗС ініціюватиме в рамках СНД визначення чітких критеріїв оцінок виборчих процесів. За словами речника МЗС, без такої уваги міжнародної спільноти демократичні і транспарентні вибори в Україні не були б можливими. Можна лише згадати, що єдиний раз, коли спостерігачі від СНД помітили значні порушення, були нещодавні позачергові вибори у Грузії. У першому турі виборів, вважав той самий Рушайло, порушень не було.
Україні, однак, ще доведеться поборотися. Із істерією, яка зараз щодо неї панує і в Росії, і в інших країнах СНД, де успішно втілюються проекти «керованої демократії». І в Європі, де, як засвідчила нещодавня заява міністра закордонних справ Бельгії, її все ще сподіваються «не бачити». Україна не буде самою — це вже схоже на правду. Якщо після інавгурації новий президент візьметься за важку й невдячну роботу. Якщо вдасться пояснити тим, хто за звичкою озирається на Москву, що це вже було вчора. Сьогодні — новий день із новими завданнями. У всякому разі, обіцяє бути важко, але цікаво.
