Коротко / КУЛЬТУРА

На межі краси і потворності

У галереї «Грифон» відкрилася персональна виставка одного з найвідоміших і найоригінальніших сучасних українських графіків — Людмили Бруєвич. Експозицію склали її офорти та акварелі. Виставка отримала назву «Подорож простором душі, або Сни з відкритими очима». Барочна вигадливість і навіть деяка химерність цієї назви прямо перегукується з творчістю художниці. «Балансуючи на межі краси і потворності, вишуканості і китчу, я намагаюся зімкнути сучасне з вічним», — говорить автокоментар. Роботи, які сама художниця називає «макромініатюрами», — найскладніша в’язь образів, символів і понять. Герої Святого Письма та «веселих пісеньок» (назва одного з офортів), русалки, коти і собаки, птахи і риби, нарешті, істоти абсолютно фантастичні, на зразок «Нічного звіра» або «Доісторичної тварі», у буквальному розумінні слова наповнені (заповнені) незліченними деталями та обрамлені євангельськими текстами. «Можу дозволити собі розкіш робити, що захочу, — говорить Людмила Бруєвич. — У закритий світ своєї душі ко

Амфори з храму Ахілла поповнять Археологічний музей Одеси

Близько 50 уламків старовинних грецьких амфор та ваз, датованих починаючи з V століття до н. е. і закінчуючи III—IV століттям н. е., надійшли 10 червня до Одеського археологічного музею, передає obozrevatel.com.ua. Директор музею Володимир Ланчугов повідомив, що цінності було знайдено на узбережжі острова Зміїний, де раніше знаходився храм Ахілла. Серед знахідок також є й середньовічна турецька посудина. Вази використовувалися греками для зберігання в них оливкової олії та вина. Всі цінності покриті сіллю та черепашником. Виявила і привезла раритети до музею група підводних археологів «Наварекс». Вони співпрацюють з археологічним музеєм уже 15 років. Володимир Ланчугов пожартував, що «чим більше черепашок, тим більшу цінність являє собою амфора. Адже якщо їх помити, вони будуть чистенькими, але нецікавими». У даний час знахідки зберігаються у дворі Археологічного музею.

Вирок Бриджит Бардо: «Розпалювала расову ненависть»

Актриса Бриджит Бардо знову примусила говорити про себе. Цього разу приводом стало її нетерпиме і расистське висловлювання, яке міститься в її книзі «Крик у тиші», виданій у травні 2003 року. Паризький суд виніс звинувачувальний вирок стосовно колишньої актриси за «розпалювання расистської ненависті».

Їй доведеться сплатити штраф розміром 5 тисяч євро. Роше, видавця Бардо, також засудили до сплати штрафу в 5 тисяч євро, повідомляє Inopressa.ru. Бриджит Бардо доведеться також сплатити символічний євро за збиток, завданий суспільним сторонам, і опублікувати комюніке про вирок у двох газетах. Засудження викликали деякі пасажі, які було визнано екстремістськими відносно мусульман, яких актриса називає «новими і підступними загарбниками». Паризький суд підтримав клопотання прокурора, який назвав книгу «криком ненависті» щодо мусульман.

«Війну і мир» у Большому поставить Ростропович

Мстислав Ростропович в 2005 році планує поставити у Боль

Чарльз Діккенс в інтернеті

Понад мільйон газетних шпальт XIX століття має намір викласти у відкритий доступ в інтернеті Британська бібліотека, в каталозі якої міститься понад 52 тисячі газет та журналів, включаючи всі щоденні та недільні газети, починаючи з 1801 року, повідомляє Lenta.ru, посилаючись на Бі-Бі-Сі. Проект вартістю 2 мільйони фунтів стерлінгів покликаний перевести в цифрову форму новини та зображення, які не підпадають під закон про авторське право. Тепер бажаючі почитати новини двохсотрічної давності повинні відвідати Газетну бібліотеку в Коліндейлі на півночі Лондона, однак уже через 18 місяців читачам з усього світу будуть доступні цифрові копії газет. Серед національних газет, які підлягають оцифровці, The Morning Chronicle, в якій працював репортером Чарльз Діккенс. У цифрову форму буде переведено не лише новинні статті, але й редакторські колонки, фотографії та рекламні модулі, які відображають цінності британського суспільства того часу. Британська бібліотека вважає, що газети — один із найважливіших джерел інформації про життя країни у XIX столітті, оскільки саме в той час країна пішла шляхом розвитку промисловості та нарощування свого військового потенціалу.

Олексій Любимов зіграв на відновленому «Блютнері»

Піаніст Олексій Любимов представив у Москві відреставрований інструмент епохи романтизму — рояль Bluthner 1867 року. Цей рояль Олексій Любимов виявив у Москві три роки тому, і з того часу у Московській консерваторії безперервно проводилася його реставрація. Відновлений рояль з’явився перед москвичами минулими вихідними в Малому залі консерваторії, повідомляє obozrevatel.com.ua. У програмі першого відділення концерту — твори композиторів епохи романтизму, які, можливо, грали на цьому інструменті. Адже незабаром після відкриття фабрики з виробництва роялів ними зацікавилися великі музиканти: Роберт Франц, Пол Рейнеке, Ференц Ліст, які рознесли звістку про них по всьому світу. З 1853 року, коли Джуліус Блютнер заснував свою першу майстерню, його інструменти стали одними з найпопулярніших на концертних сценах світу. Вони відомі своїми дивовижними можливостями: вміють передавати найтонші нюанси музичних творів.