Дніпропетровці «дописали» лист запорожців
Дніпропетровський митець Валерій Сосна, в певному сенсі слова, став творчим побратимом відомого живописця Іллі Репіна. Нещодавно він завершив роботу над новою картиною, що називається «Турецький султан читає листа запорожців», яка стала своєрідним продовженням знаменитого репінського полотна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». На картині В. Сосни грізний правитель Османської імперії Магомет IV, розлючений посланням українських козаків, хапається за серце. Його придворні перебувають у паніці, а вірна варта готова за наказом негайно порубати шаблями переляканого читця в чалмі.
«Історія створення цієї картини, — розповідає митець, — не зовсім звичайна. Приблизно рік тому до мене звернулися зі спокусливою пропозицією дніпропетровські бізнесмени, які захоплюються підводним полюванням. Як мені пояснили, у них з’явився задум прикрасити свій клуб історичним полотном, сюжет якого вони вигадали самі під час дружнього спілкування». «Взагалі, — говорить В. Сосна, — мій улюблений жанр — це пейзаж. Наприклад, нещодавно пройшла виставка моїх картин з видами Відня та Венеції. Але працював я й у жанрі алегорії, коли писав «Викрадення Європи» та «Страшний суд», що є дещо ближчим до історичної тематики». Проте, на думку митця, в наші дні попитом користується понад усе інтер’єрне малярство, яким заможні замовники прикрашають стіни своїх помешкань та офісів. «Тому, — пояснює він, — пропозиція написати історичне полотно мені сподобалася з самого початку. Та й сам сюжет картини, який пов’язано як зі знаменитим літературним курйозом — листуванням, султана з козаками, так і з репінським малярським шедевром, вселяє особливе натхнення».
Проте робота над картиною виявилася непростою справою й тривала майже півроку. У замовників були свої міркування щодо композиції полотна, а тому митцеві довелося спочатку виготовити декілька шкіців, які обговорювалися на своєрідній «художній раді». За словами В. Сосни, для відтворення «турецького колориту» картини, йому хоча й не довелося їхати до Стамбула, але в нього виникла нагальна потреба ознайомитися зi спеціальною літературою, вивчити альбоми з історії костюма та етнографії, а також прочитати все, що написано про найбільш легендарний лист запорожців.
Цікаво, що саме цього року цьому листові минуло рівно 325 років. Принаймні так вважають замовники полотна, які вирішили відзначити цей ювілей. Доказом є те, що один із варіантів листа датовано 7 липня 1678 року — часом, коли турецькі війська тримали в облозі козацьку столицю правобережної України — місто Чигирин. Його падіння справило важке враження на українців і луною відгукнулося в народних думах. А сам трагічний епізод, скоріше за все, і став тим історичним тлом, на якому й постало легендарне листування.
Дніпропетровський підприємець Юрій Рубежин, який першим захопився ідеєю картини «Турецький султан читає листа запорожців», запевняє, що її поява на світ Божий — зовсім не дивацтво «нових українців». «У нашому клубі, — розповідає він, — чимало всебічно освічених і цікавих людей. Досить сказати, що в гості до нас часом приїздить Андрій Макаревич, відомий не лише своїми піснями чи кулінарним мистецтвом, але й пристрасною любов’ю до підводного полювання. Якось на змаганнях під Кременчуком у нас зайшла мова про лист запорожців і всім сподобалася ідея створити нову картину, яка мала б патріотичне звучання й нагадувала українцям про їхнє історичне коріння». До речі, епічне полотно Іллі Репіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» найбезпосереднішим чином також пов’язане з Дніпропетровщиною. Саме тут знаменитий митець їздив старовинними селами, збирав матеріали про запорожців, а також знайшов багато типажів осіб, яких потім зобразив на картині. Безцінним консультантом при цьому для І. Репіна став відомий історик і збирач козацької старовини, майбутній академік і директор Дніпропетровського історичного музею Дмитро Яворницький. Тож створення дніпропетровцями нової картини, яка продовжила сюжет репінських «Запорожців...» також виглядає аж ніяк не випадковим.
Хоч як би там було, її власники, враховуючи інтерес до полотна, зовсім не проти вже найближчим часом влаштувати в місцевому літературному музеї виставку-презентацію, присвячену ювілеєві легендарного листа запорожців. Ентузіасти та ініціатори такої виставки небезпідставно розраховують, так би мовити, на повний аншлаг.
