Акциз на нікотин і смолу

Чи правильним є те, що наша держава не вельми цікавиться бюджетом курця? Незаперечно, що кожен має право вільно обирати, чи варто вкорочувати життя за допомогою нікотину та у який саме спосiб, а також те, скільки за це платити. І все ж держава до «палiя», можна сказати, небайдужа, оскільки він, як і споживач алкоголю, робить чималий внесок до бюджету. А крім того, дає можливість дещо заробити і чиновникам.

Якраз п’ять місяців тому Верховна Рада ухвалила закон про зміни до бюджету-2003, якими, зокрема, ввела так звану змішану систему акцизного збору з тютюнових виробів. Iз початку майбутнього року держава має намір отримувати (у кінцевому результаті з курців, оскільки виробники закладуть це до ціни) 11,5 гривні за тисячу сигарет із фільтром та 5 гривень за тисячу сигарет без фільтра, а крім того, — одночасно ще й 5% від обігу реалізації сигарет. При цьому ліквідується збір на обов’язкове пенсійне страхування, що становить 2,5 гривні за тисячу сигарет із фільтром та 1,5 гривні за стільки ж, але без фільтра (втрати Пенсійного фонду становитимуть близько 200 млн. грн.).

Хто ще, крім пенсіонерів, при цьому втратить, а хто — придбає? Про це йшлося учора на «круглому столі», організованому Міністерством економіки та з питань євроінтеграції. Причому міністерство, вустами голови радників міністра Володимира Грановського, не приховувало, що ця дискусія вписується в серію проведених Мінекономіки обговорень із проблеми «тіньового ринку». Суперечка виявилася досить змістовною, оскільки у ній брали участь, нарівні з тютюнниками, і Мінфін, і податківці, і митниця. «Підкачав» тільки парламент, який делегував лише одного народного депутата, та й те такого, який розбирається в проблемі не далі того, що взагалі-то палити шкідливо, а тому добре б випускати якісні сигарети. Схоже, парламенту сьогодні не до перегравання на тютюновому фронті. Але дискусія загалом показала, що, внісши відповідну статтю до бюджету-2004, цю проблему можна було б вирішити. І не допустити того, що в результаті нового тютюнового акцизу надходження до бюджету істотно зменшаться (на думку експертів, на два мільярди гривень), контрабанда дорогих і, природно, якісних сигарет зросте, а усереднений курець, зокрема й малолітній, перейде від дорогих, які ще дорожчають, до дешевих, які дешевшають, і (хоч які б протести тут лунали) менш «корисних» для здоров’я сортів.

Тютюнники при цьому розкололися. Невеликі фабрики, які представлені Асоціацією СОВАТ та випускають порівняно дешеві сигарети без фільтра (представники Мінекономіки навіть назвали злочином той факт, що сигарети дешевші за хліб), змішану систему підтримали і навіть посилалися на те, що саме її використовують у ЄС. Великі виробники, які отримують значні іноземні інвестиції та випускають дорогі сигарети, нову систему засудили. І це цілком зрозуміло. Згідно з підрахунками того самого Мінекономіки, додаткове податкове навантаження ляже саме на них, тоді як «безфільтровники» отримають акцизні пільги.

Багато суперечок викликало також адміністрування адвалерної ставки, для чого ще немає відповідного механізму і додаткового фінансування, а також проблема перенаклеювання акцизних марок (витрати держави становитимуть приблизно 2 млн. грн.). Існування цих «технічних» труднощів визнали і Мінфін і податкова (до речі, вони погодилися і з прогнозами стосовно можливих бюджетних втрат), але закликали всіх виконувати заплановане. Чесно кажучи, звичайній людині розібратися в акцизних проблемах, тим більше в умовах, коли сперечаються самі платники цього податку, непросто. Деяку ясність вніс президент СОВАТ В’ячеслав Сокерчак. Він зазначив, що корінь проблеми у тiм, що акцизна марка стала товаром, яким займаються конкретні люди, котрі заробляють на цьому конкретні гроші. Не можна знехтувати також і тими, хто зацікавлений у тiм, щоб сигаретна контрабанда змінила вектор і повернулося від нинішнього стану (з України) до звичного (до України). Схоже, вдосконалюючи сигаретний акциз, українські чиновники винайшли для себе нову і досить прибуткову ренту.