Зона перепон
Черговий рубіж подолання труднощів у побудові єдиного економічного простору країн СНД віднесено, як відомо, на вересневу Ялту. Але на завтрашньому засіданні групи високого рівня, яке відбудеться 15—16 серпня в Астані (Казахстан), планується прийняти важливі рішення: затвердити як основу для створення ЄЕП України, Росії, Казахстану та Білорусі тексти концепції, угоди та плану дій, які минулої п’ятниці на зустрічі в Києві узгоджували експерти чотирьох країн.
Одночасно в Ялті відбудеться міжнародний науковий симпозіум «Механізм впровадження й оптимального функціонування зони вільної торгівлі між країнами-учасницями СНД», на який перший віце-прем’єр Микола Азаров запросив, зокрема, представників Світової організації торгівлі, ГУУАМ, Євразійського економічного співтовариства, а також представників Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії, яких дедалі частіше іменують тепер новою Європою та які займають не дуже лояльну позицію стосовно спроб відновити економічну силу колишнього СРСР у міждержавному об’єднанні, очолюваному Росією.
Нагадаємо, що раніше у Москві сторони (очевидно, не без зусиль України) погодилися визнати можливість використання принципу різнорівневої та різношвидкісної інтеграції у рамках ЄЕП. Було також вирішено не створювати єдиний наднаціональний орган до підготовки відповідної правової бази для його діяльності. Проте, за оцінками експертів, формування єдиного економічного простору Росії, Білорусі, Казахстану та України може завершитися не раніше, ніж через 5—7 років. І це попри те, що інтеграційний процес, здавалося б, уже пішов. Україна та Росія збираються узгодити графік скасування вилучень та обмежень із режиму зони вільної торгівлі для реалізації першого етапу створення єдиного економічного простору України, Росії, Білорусі та Казахстану — зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень. Щоправда, прем’єр Росії Михайло Касьянов, висловлюючись за узгодження з Україною графіку виходу із цих вилучень, внутрішньо переконаний, що зона вільної торгівлі може існувати і з вилученнями...
Отже, швидкість руху єдиним простором, не виключено, може мінятися залежно від багатьох обставин. Одна з головних, причому здебільшого для України, — європейська реакція на спроби створити на теренах СНД зону вільної торгівлі і навіть ЄЕП. Поки що цю реакцію важко назвати сприятливою. Так, керівник британського Королівського інституту стратегічних досліджень Джонатан Ейл (цю установу вважають однією із провідних британських аналітичних організацій, до чиїх послуг вдається уряд Великої Британії) впевнений, що навіть розмови про вступ України до проголошеного чотирма пострадянськими країнами єдиного економічного простору можуть погано вплинути на відносини офіційного Києва з Європейським Союзом та зашкодить планам вступу України до СОТ. У нещодавньому інтерв’ю українській службі Бі-Бі-Сі Дж. Ейл сказав, що ідея створення ЄЕП між чотирма країнами має більше політичних, ніж економічних пояснень. На його думку, ця ідея може ускладнити визнання Євросоюзом України як країни з ринковою економікою, а також просування України до Світової організації торгівлі, членство в якій Київ хоче здобути до кінця нинішнього року. «Зрозуміло, що ці чотири країни мають багато спільного, пов’язаного з їхнім радянським минулим. Однак з практичного погляду їх об’єднання не має великого сенсу, оскільки насправді їм необхідне залучення до міжнародної конкуренції, щоб місцеві виробники поліпшували якість своєї продукції, а не залишалися на рівні радянської промисловості», — сказав британський експерт. Він також зазначив, що для України це означатиме ускладнення у процесі визнання Євросоюзом її статусу країни з ринковою економікою, в той час як Росія його вже має. «Це ж стосується і просування України до СОТ», — зауважив експерт.
Разом з тим він не виключив, що підготовкою до створення ЄЕП Україна звичним для себе чином намагається відвернути увагу Росії від своїх євроінтеграційних планів і водночас показати західним партнерам, що небезпека повернення України в орбіту Росії залишається реальною.
Вельми характерний аргумент, що підтверджує думку англійського вченого, дала нещодавно одна із активних учасників ЄврАзЕС — іншого міжнародного економічного співтовариства, створюваного на теренах СНД, — Киргизія. Прем’єр-міністр цієї країни Микола Танаєв заявив на засіданні уряду, що у разі неповернення заборгованості України ($27 млн.) Бішкек як член Світової організації торгівлі може висувати заперечення при вступі до неї України, яка має, до речі, статус спостерігача в ЄврАзЕС.
Активізація задзеркального відносно європейського економічного простору може також ускладнити для його учасників дорогу в Європу, про яку вони досить часто говорять. Як вважає директор дослідницького інституту Німецького товариства зовнішньої політики Еберхард Зандшнайдер, у разі подальшого існування в Україні, Молдові та Білорусі «нерозвинених» демократій, які не здатні забезпечити економічний розвиток, важко говорити про вступ цих країн до Європейського Союзу. Навіть якщо цим колишнім радянським республікам незабаром вдасться досягнути позитивних зрушень, то їх можна буде розглядати як кандидатів на вступ до ЄС не раніше, ніж через 10 років, зазначив експерт.
Можливо, саме подібні оцінки додають оптимізму щодо вересневих рішень у Ялті головному інтегратору СНД та всіх його структур — Росії. «Незважаючи на проблеми, є хороший прогрес, — заявляє М. Касьянов. — Ми повинні докласти додаткового імпульсу, щоб до вересня ми досягли позитивного результату щодо створення єдиного економічного простору».
