Без зайвої скромності

Третя сесія Верховної Ради України четвертого скликання вчора завершилася вражаюче: голосами 400 народних депутатів із 444 зареєстрованих у залі парламент затвердив процедуру направлення до Конституційного Суду законопроектів про зміни до Конституції. Згідно з прийнятою постановою, суб’єкти законодавчої ініціативи (Президент України або 150 народних депутатів) повинні зареєструвати законопроект про поправки до Основного Закону у Верховній Раді, після чого передати його на експертизу до КС. Зробити це може також голова Верховної Ради. Крім того, парламентському комітету з питань правової політики доручено до 15 жовтня нинішнього року розробити законопроект про процедуру розгляду проектів законів про зміни до Конституції.

Судячи з настроїв депутатів у сесійній залі, позитивний результат даного голосування був приречений. Проте «за — 400», яке висвітилося на табло, усіх присутніх, зокрема і журналістів, шокувало. Таким чином, путівку до Конституційного Суду отримали обидва законопроекти, що дискутувалися, — і президентський, і парламентський. У разі позитивного вердикту КС восени парламент розглядатиме їх по суті. Щоправда, гарантії того, що восени більшість і меншість знову не зіткнуться лобами, немає. Подію можна порівняти, швидше, з вимушеним — на період літніх канікул — перемир’ям, аніж з усвідомленими компромісами учасників процесу. Та й до процедури, яку так одностайно схвалили парламентарії, також можуть бути претензії, — це визнають навіть депутати від опозиції.

В останній день третьої сесії Верховна Рада встигла також «наштампувати» ще цілу низку законів, що стосуються найрізноманітніших сфер. Серед них документи щодо заборони на телебаченні реклами алкоголю і тютюну, порядку обрання і звільнення Верховною Радою професійних суддів, процедури відгуку депутатів місцевих рад, а також змін системи оподаткування.

Підсумки сесії підбив голова Верховної Ради Володимир Литвин. На думку Володимира Литвина, за цей час парламент «зробив відчутний крок до затвердження в країні парламентаризму», стаючи «реальним епіцентром суспільно-політичного і економічного життя в Україні». «Епіцентром» парламент дійсно став. Звертаючись до депутатів, спікер підкреслив, що вони першими несуть відповідальність за все, що відбувається в країні. «Саме парламент втримував і забезпечував рівновагу в політичному житті та вводив у цивілізоване русло вирішення гострих і чутливих проблем» — без зайвої скромності заявив Володимир Литвин. «Україна все більш виразно сприймається Сполученими Штатами, Європейським Союзом і Росією як важливий, незалежний чинник світової та європейської безпеки», — відмітив також спікер. За його словами, законодавча підтримка пропозицій Президента, «несподівана для багатьох, особливо для важкоатлетів на світовій арені, засвідчила наявність самостійної політичної лінії в Україні». Щоправда, не сказав спікер ні про те, що ці рішення, передусім щодо участі в іракській кризі, проводилися швидше всупереч, аніж завдяки парламенту. Про сумне — про ганебні слухання з голодомору, кілька періодів паралічу роботи — перед відпусткою говорити, напевно, також не хотілося.

У той же час спікер закликав колег погодитися з тим, що не можна бути задоволеними роботою третьої сесії. (У студентській заліковці оцінка «задовільно» відповідала трійці, — що ж тоді, питається, на даному етапі заробив наш парламент?) «Процес розвитку парламенту відбувається складно, суперечливо і хворобливо», — вважає В. Литвин. Ми не завжди думаємо і діємо на виріст, а головне — самостійно», — підкреслив спікер. І зробив категоричний висновок: «Ми ще не готові до парламентсько- президентської республіки, ми не готові до підвищеної відповідальності». Частина депутатів висловила свою згоду оплесками. Найбільш активно аплодували там, де сидить фракція «Наша Україна», — за вчорашній день «нашоукраїнці» явно почали симпатизувати пану Литвину. Потрібно віддати належне Володимиру Михайловичу, — за три депутатськi семестри його техніка балансування між інтересами різних частин залу удосконалилася...

Відповідаючи на запитання журналістів, Володимир Литвин підкреслив, що не збирається балотуватися на наступних президентських виборах. «Я для себе нереальних задач не ставлю, тим більше, що в мене таких планів немає», — прокоментував він свою позицію.

Найбільш резонансне з прийнятих під завісу сесії рішень «День» запропонував прокоментувати самим парламентаріям.

КОМЕНТАРI

Нестор ШУФРИЧ, фракція СДПУ(О):

— Нас увесь час переконували, що не можна однією постановою направляти до Конституційного Суду обидва законопроекти, що це суперечить висновкам КС. Проте сьогодні ця теза чомусь не бралася до уваги. Наша фракція не в захваті від прийнятого парламентом рішення. Об’єднані соціал-демократи стояли на чіткій позиції підтримки президентського законопроекту про зміни до Конституції, — це по-перше, а по- друге, у нас є дуже серйозні застереження щодо юридичного оформлення цієї постанови.

Борис БЕЗПАЛИЙ, фракція «Наша Україна»:

— Рішення виважене, відповідає Конституції, висновкам Конституційного Суду тощо. По суті — воно правильне, хоча, з погляду процедури, його юридичну сторону ще потрібно вивчати. Питання є, і я не виключаю, що з цих причин це рішення буде оскаржене у Конституційному суді.

Олександр МОРОЗ, лідер фракції СПУ:

— Переважна більшість депутатів зрозуміла, що трапився шанс діяти по совісті і реалізувати те, на що всі сподівалися раніше. Депутатам лише потрібно було створити відповідні умови. І погоджувальна рада разом з головою створили такі умови, запропонувавши проект, щодо якого ще не було негативної вказівки з боку Адміністрації Президента. Тому депутати швидко проголосували за розумний проект.

Анатолій ТОЛСТОУХОВ, координатор парламентської більшості:

— Яким буде продовження політичної реформи, залежить тепер від Конституційного Суду. Верховна Рада продемонструвала здатність знаходити компроміси, проявляти державницьку мудрість задля забезпечення стабільності. А ситуація, з точки зору аналізу, проста: 400 голосів — це вже база для прийняття рішень з політичної реформи. Якби проголосувало 226 депутатів, знайти таку базу було б важко.