Трагедія шаленої любові
На минулому тижні «1+1» здивував тим, що дав у ефір дві телепрограми з дослідження одного й того ж факту. Спочатку йшло обговорення цього випадку у ток- шоу «Без табу», а потім демонструвався телефільм Анатолія Борсюка як журналістське відтворення трагедії, яка трапилася, що викликало деякий подив. Здавалося, було б куди логічніше спочатку розповісти саму історію, а потім вже її обговорювати з гостями і телеглядачами. Але історія дуже непроста, як могло б здатися на перший погляд. Щоб зрозуміти, чому троє дорослих людей заморили голодом трирічну Аню і п’ятирічну Лізу, заради чого ці дорослі закрилися у своїй квартирі й також голодували, фільму було явно недостатньо. Насичений відеоряд зіставляв у фотознімках усміхнених малят і начебто задоволених своїм життям дорослих з тілами цих людей після смерті. Мати дівчаток, що залишилася живою, дивилася з екрана телевізора, намагаючись розповісти доступною для всіх нас мовою про те, що трапилося. Виявляється, сім’я таким чином вирішила попросити у Бога щось дуже важливе для неї, але що саме, Світлана говорити не хотіла. Зрозуміти особливе бачення світу цією жінкою виявилося складним навіть для психологів. Перед ними була особистість, здатна мислити досить логічно, що болісно шукає сенс життя. Світлана на «відмінно» вчилася у школі, вузі, займалася музикою, чудово грала у шахи і у той же час дійшла до такого абсурду у своєму світорозумінні. Психологи не побачили у ній божевільної, а тільки відзначили наявність серйозних психологічних проблем. Звідки ці проблеми у неї, її чоловіка і свекрухи? А може, десь в зародковому стані їх закладено і в комусь із нас, а в нашій звичайній дійсності є сили, що провокують такий розвиток подій? Ольга Герасим’юк «цитувала» епізоди з фільму, запросила до участі у передачі і його автора, і тих, хто розслідував злочин, священика, психологів, сусідку цієї сім’ї і навіть учительку батька дівчаток. Сліпа любов матері і дружини не дали можливості жінкам критично поставитись до ідеї Артура, якого кожна по-своєму обожнювала і в якому бачила людину більш ніж незвичайну. Чи не потураємо ми розвитку таких рис у своїх близьких і як визначити межу розумності любові? Перегляд «Тіні хреста» після обговорення проблеми у студії виводив осмислення причин трагедії вже на третій етап — продовження глядацького дослідження піднятої теми. Адже якщо у тому, що трапилося, зупинитися тільки на визначенні винного, то згодом ми можемо зіткнутися з виявом чогось подібного, але вже у якихось інших формах, нехай і не таких страшних.
