Монолог глухих «на асфальті»
Першими слово отримали ініціатори питання — представники фракцій СПУ, КПУ і БЮТ. Загальне враження від їхніх виступів: «революціонери» вже тижні зо три, як перегоріли революцією. Показовим є той факт, що Юлії Тимошенко ні в залі, ні в кулуарах взагалі не було видно — замість неї виступав Олександр Турчинов. Промови представників опозиції, на жаль, оригінальністю не вирізнялися, тому переказувати їх детально навряд чи має сенс. Лідер КПУ Петро Симоненко, як завжди, клеймив «аморальну», «кланову», «кримінально-феодальну», «агонізуючу» владу, обіцяючи підіймати народ «на боротьбу». Крім цього, головний комуніст висловив незадоволення тим, як відбувся прийом Президента України в Македонії, назвавши його «національною ганьбою». Що саме малося на увазі, Петро Миколайович не уточнив. Намагався не відставати від лідера КПУ представник БЮТ Олександр Турчинов. Після традиційних обвинувачень на адресу ненависної влади пан Турчинов запропонував не обмежуватися імпічментом Президента та відставкою міністра внутрішніх справ, як запропоновано в розробленій опозицією резолюції, а вимагав усунути ще й Генерального прокурора Святослава Піскуна та главу ДПАУ Миколу Азарова. Від лідера СПУ Олександра Мороза традиційно багато хто чекав яких- небудь викриттів. Однак, крім обгрунтування необхідності імпічменту, Олександр Мороз торкнувся теми переходу до парламентсько-президентської республіки, що «ожила» останніми днями завдяки відомому рішенню Конституційного суду. І яка, на думку деяких політологів, здатна вбити серйозний клин між «Нашою Україною» з одного боку, й СПУ і КПУ — з другого. «Ми боремося за парламентсько-президентську республіку», — підкреслив він, додавши, що про це заявив і Президент, однак «на практиці він не має наміру цього робити».
Найбільш емоційним був виступ лідера «Нашої України» Віктора Ющенка. Можливо, це було спричинено тим, що пан Ющенко тільки-но повернувся з Москви й не встиг підготуватися до спічу. Віктор Ющенко закликав депутатів протистояти «узурпації української влади й української економіки». «Не Григоришина поклали обличчям на асфальт, поклали обличчям на асфальт нас усіх, тисячі українських бізнесменів», — висловив переконання Ющенко. Далі лідер «Нашої України» звернувся до народного депутата Сергія Тігіпка, заявивши, що той, можливо, незабаром теж лежатиме обличчям на асфальті: «Завтра ви можете лежати обличчям на асфальті», — сказав він. Сергій Тігіпко, який виступив слідом за Віктором Ющенком, піднявшись на трибуну, зауважив, що поки що перебуває не на асфальті й може відкрито сказати декілька слів. Лідер фракції партій Промисловців і підприємців України та «Трудової України» Сергій Тігіпко закликав колег до конструктивної роботи. Він заявив, що для огульного обвинувачення керівників держави сьогодні немає підстав, і парламент має працювати, ухвалюючи закони, а не спекулювати на складній політичній і соціально-економічній ситуації в країні. На його думку, робота більшості, хай нестабільна, — краще, ніж розмови й відсутність відповідальності. Приблизно в такому ж дусі висловилися представники інших фракцій, що входять у парламентську більшість.
На тлі скоріше емоційних, ніж раціональних виступів Верховної Ради традиційно виділялася промова лідера СДПУ(О) Леоніда Кравчука. Перший президент, який вийшов на трибуну перед гучним залом, виглядав еталоном виваженості. Леонід Кравчук закликав народних депутатів шукати вихіду із ситуації, що склалася в парламенті, шляхом прийняття конструктивних рішень. «Ми втрачаємо час, коли треба вирішувати корінні питання, замість того, щоб приймати рішення про створення, удосконалення нової системи влади, ми звинувачуємо один одного», — сказав він.
За підсумками обговорення сьогодні планується ухвалити постанову Верховної Ради. Запропоновано два проекти постанов. Перший — від опозиції. Ключовим його елементом, як згадувалося вище, є вимоги розпочати процедуру імпічменту Президента України, відправити у відставку главу МВС. Другий варіант розроблено фракціями більшості. У ньому пропонується провести вибори Президента України та народних депутатів на демократичних основах у визначені Конституцією України терміни. У проекті постанови, розробленому фракціями більшості, міститься пропозиція Комітету з питань правової політики підготувати й внести на розгляд Верховної Ради проект закону «Про опозицію», а також вимогу створити необхідні умови для ефективної й конструктивної роботи парламентської більшості та парламентської меншості.
Який з варіантів постанов буде підтриманий сьогодні — залежить передусім від розстановки сил між більшістю й «меншістю». За наявною інформацією, перше все-таки переважує друге, маючи в нинішній момент достатні для прийняття рішень, хоча й недостатні для стабільної роботи, 230 голосів. Хоча, можливо, який проект постанови з питання про політичну ситуацію пройде, не так уже й суттєво. В разі проходження опозиційного проекту легальних механізмів для реалізації вимог, закладених у ньому, зокрема відставки глави держави, немає. Отже, залишається тільки бойкотування, мітингування тощо. Якщо ж буде підтримано альтернативний варіант... ситуація та сама. Представник СПУ Юрій Луценко відверто заявив журналістам, що якщо їхній варіант постанови не пройде, фракція СПУ, а також інші члени опозиції, скоріше за все, продовжать блокування голосування. Одним словом, робіть по-нашому, а то ми все одно образимося. Така-от логіка. Навіщо ж тоді було влаштовувати слухання? Лідер СДПУ(О) Леонід Кравчук у розмові з кореспондентом «Дня» заявив, що, як він і прогнозував, ніякого компромісу на основі розгляду політичної ситуації чекати не треба. «Опозиція має право чинити на власний розсуд. Але якщо триватимуть спроби блокування парламенту, нам залишається лише зайнятися зміцненням більшості», — сказав Леонід Кравчук.
