Про мову «об’яв»
Мабуть, усі ми давно звикли бачити навколо себе величезну кількість відносно корисної інформації. Де б ми не були, звідусіль лунають заклики купувати шампунь від лупи, пігулки від проносу, пасту для всього рота, цигарки, горілку, йогурти тощо. І головне — не зволікати, ба навіть поспішати, бо інакше станеться страшне лихо...
Я, звісно, кажу про рекламні оголошення. Про дифірамби «памперсам», оди «снікерсам», опери про каву. Це розмаїття витворів хворої уяви можна почути по радіо, прочитати у пресі, побачити по телебаченню. Рекламні оголошення розвішують у вагонах метро, встановлюють на стендах просто на вулиці, причіплюють плакати на будинки (там, де колись висіла «Слава КПРС»).
Усе це було б смiшно, якби не було так сумно. І сумно мені не тільки через те, що тампакс-гуталакс-аквафреш захаращують моє рідне місто. Може, тому не так сумно, що бачу те саме і в Римі, і в Токіо, і ще багато де. А що справді робить з мене навіженого їжака чи то (згадаймо «Гобіта»!) роздраконеного дракона, так це ПОМИЛКИ в цих рекламних оголошеннях.
Найбільше помилок мовленнєвих. Від чого потерпає, на мою думку, близько 70% рекламних оголошень (хоча ще треба поміркувати, хто потерпає: оголошення чи люди, які їх читають!), так це від русизмів. На жаль, недарма каже мій приятель-львів’янин: «У Львові — оголошення, у Харкові — объявление, а в Києві — об’ява». Мушу визнати, що він має рацію: «об’яви» зустрічаємо у столиці чи не частіше за оголошення.
А ось — просто перлина, шедевр, найцінніший екземпляр моєї колекції помилок. Рекламне оголошення в метро. Рекламують новий салон взуття: «Купуючи взуття (коми після дієприслівникових зворотів ставити бідненьких явно не навчили. — О.Д. ) Ви приймаєте участь (куди ж це її «приймають», цікаво? І чому не «беруть»? — знов-таки — О.Д. ) у новорічній лотереї. Головний приз — вечір у двох». Постає питання: хто ж такі ті двоє, у яких проведуть вечір щасливі обранці долі? А ще мені здається, що все-таки мали автори-невігласи на увазі не «вечір», а «вечерю», бо далі йдеться про ресторан. Отже, переклавши цю частину оголошення з мови об’яв на мову людську, маємо щось на кшталт: «Купуючи взуття, Ви берете участь у новорічній лотереї. Головний приз — вечеря удвох і т.iн.»
Зазначу, що «приймати участь» закликають сердешних читачів дуже багато оголошень. Можна згадати також «карманні календарі», «мильний осадок», «чорну смородину», «простуду», «ярмарку». І здається мені, що написані ці реклами якоюсь таємничою мовою — мовою об’яв, напевно. А літературна українська мова і мова об’яв — то, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Спало мені на думку, що треба відкрити курси вивчення цієї мови. Стажування — поїздки у метро. А потім знавці мови об’яв розтлумачуватимуть людям, що календарі насправді кишенькові, мильним є осад, смородина — вона смородина і є, а не чорна — то вже не смородина, а порічка, «простуда» та «ярмарка» претендують на те, щоб замінювати нормальні українські «застуду», «ярмарок» тощо.
Буває також, що вживають начебто нормальні українські слова, але помилково, надаючи їм зовсім іншого лексичного значення. Яскравий приклад — одна з численних реклам горілки. Реклама — і по телебаченню, і на вулицях, і ще десь. Реклама різна, а помилка та сама. «Збираючись на рибалку», «чудова штука рибалка» і тому подібне. І невідомо носіям мови об’яв, що насправді рибалка — це той, хто ловить рибу, себто ходить на риболовлю. Довго я дотлумувала, що мали на увазі автори оголошення «Чудова штука рибалка». Чесно кажучи, досі над тим думаю, для яких збоченців, людожерів чи ще кого, написали таку рекламу...
Такого поняття, як евфонія (до речі, саме евфонія є чи не найголовнішим iз чинників, що роблять українську мову однією iз наймилозвучніших у світі), мова об’яв узагалі не має, тож про це і не писатиму. «З святом», «з страхуванням», «запросив всіх», «будуть всім» — цей сумний перелік видається нескінченним...
Поширені у рекламах морфологічні помилки. Особливо плутаються автори оголошень у відмінках і, відповідно, у прийменниках. «При умові» замість «за умови», «згідно інструкції» замість «згідно з інструкцією» або «відповідно до інструкції» (а без прийменника подібних конструкцій українська мова взагалі не має!), «по технології» замість «за технологією» тощо. Поза конкуренцією за поширенням, звичайно, «при пожежі» замість «у разі пожежі». А ось приклад iз реклами засобу від грипу: «Застосовувати у дітей та дорослих». Тут навіть людині, яка вивчає мову об’яв у метро двічі на день (маю на увазі себе), важко зрозуміти, що хотіли сказати цією фразою!
Пунктуаційних помилок також сила-силенна. Найчастіше їх можна зустріти в дієприслівникових зворотах і складнопідрядних реченнях. Хронічний брак ком — одна з головних ознак мови об’яв. «Майонези що вас варті», «Двоє сплачують менше ніж один» тощо.
Орфографічні помилки у рекламних оголошеннях знайти теж не надто складно. Якісь ліки, знехтувавши дефісом, обіцяють знищити «будь яку інфекцію», інша реклама радить слухати «Русское радио» «на новій хвилі в Київі». Хоча радіо і «русское», та чи не ліпше було б послухати його «у Києві»? Ще один цікавий приклад. Чек із магазину: «Цукерки трюфель «аммарето». Ну-ну. Не зле було б їм, як не до словника чи ще якоїсь книги зазирнути, то хоча б до коробки з тими ж цукерками придивитися, де, між іншим, слово «амаретто» написано величезними літерами.
Багато ще можна навести подібних невтішних прикладів, але вже надто сумно від того стає. І знову спало мені дещо на думку. А може, не треба нам курсів підготовки знавців мови об’яв? Може, варто б було відкрити інші курси, готувати знавців української мови? Бо сумно не лише те, що солідні компанії не соромляться виставляти на посміховисько подібні реклами. (Дивлюсь, бува, й думаю: невже замінити «Славу КПРС» на засіб від поту, лупи й карієсу грошей вистачає, а найняти когось редагувати рекламні оголошення — ні?! Та хоча б мені, бідному студентові, запропонували!) Сумно ще й те, що більшість людей просто не помічає «осадків», «карманних», «при пожежі» і подібного. Те, що є нормою для мови об’яв, поступово поширюється і на інші сфери, де теоретично мала б застосовуватись літературна українська мова...
