Мистецтво «рити»

В українській приватизації новий скандальний об’єкт — ВАТ «Київметробуд». За блокуючий пакет акцій цієї компанії в гарячій сутичці зчепилися шестеро претендентів. Їхні імена Фонд держмайна поки не розголошує, відомо лише, що всі вони мають українську прописку. Боротьба обіцяє бути досить запеклою, і основна її частина, очевидно, носитиме підкилимовий характер. Власне, вона вже в розпалі.

Уже після оголошення конкурсу мер Києва Олександр Омельченко написав лист до Фонду держмайна з проханням безкоштовно передати 25% акцій «Київметробуду», що продаються, в розпорядження столичної адміністрації. Голова Фонду Олександр Бондар, який не приховує, що має теплі стосунки з керівництвом Києва, був поставлений у вельми делікатне становище. Формально, привід для передачі блокуючого пакету акцій місту є, адже в 2000 і 2001 роках торги з цього об’єкта вже з’являлися, але не знайшли покупців. Згідно із законом, у такому випадку пакет можна віддавати в управління безкоштовно. Але лист столичного мера прийшов у ФДМ вже після оголошення конкурсу, тож для задоволення прохання Омельченка Фонду довелося б відмінити торги. Бондар признався, що на таке скандальне рішення піти просто не може.

Тим часом у Фонд держмайна прийшов ще один лист. Київська компанія «Тект» вимагала відмінити додаткові умови допуску до конкурсу, вважаючи, що вони суперечать принципам конкуренції. Головна умова, визначена ФДМ, зводиться до того, що претендент на купівлю повинен не менше року займатися будівництвом метрополітенів. Цікаво, що сам «Тект» заявку на участь у тендері не подавав. Олександр Бондар повідомив, що «Тект» вже подав позов проти Фонду, і через суд спробує визнати оголошений конкурс недійсним. Голова ФДМ прокоментував ситуацію гранично жорстко, вважаючи, що в цьому випадку «Тект» лише представляє чиїсь інтереси: «Це нове ноу-хау! Я хочу поздоровити «Тект». Швидше за все, він почав на цьому заробляти гроші. Тому що він із «Запоріжсталі» участі не брав — судився, і з «Метробуду» знову участі не бере — до суду подає. Тож тут уже є напрям із заробляння грошей. Може, з якоюсь метою, щоб учасники конкурсу йшли на переговори, або ще для якихось цілей».

Генеральний директор інвестиційної компанії «Тект» Вадим Гриб ці обвинувачення категорично відхилив, заявивши, що ніякого позову до суду ще ніхто не подавав: «Поки ми обмежилися лише листом до Фонду, де виклали свої претензії». Однак Гриб не виключив, що позов все ж буде подано, якщо ФДМ ніяк не відреагує на поставлені вимоги. Гендиректор «Текта» повідомив, що його компанія спільно з партнером має бажання взяти участь у конкурсі з пайовою участю «50 на 50». Але проблема в тому, що «Тект» є оператором фондового ринку, і досвіду будівництва метро, тим більше річного, при всьому бажанні, поки не набула. Назву компанії-партнера Вадим Гриб назвати відмовився.

А ось стосовно можливих мотивів Фонду керівник «Текта» висловився більш відверто: «Те, що ФДМ отримав право визначати додаткові умови допуску до конкурсів, створює передумови до виникнення корупції». Гриб вважає, що штучне звуження кола компаній, які мають право брати участь у тому чи іншому тендері, не має нічого спільного з ринковою економікою. Фондовик звернув увагу на те, що все частіше таке коло вужчає до краю, і це дає підстави підозрювати ФДМ у діях, що переслідують інтереси певних фінансових груп. Як приклад, він назвав згаданий Бондарем конкурс із продажу держпакету акцій «Запоріжсталі». За умовами тендеру, брати участь у тендері могли лише компанії, які мають дворічний досвід поставки на «Запоріжсталь» агромератної руди в обсязі не менше 700 тисяч тонн, або металолому в обсязі не менше 400 тисяч тонн. У результаті передбачуваним переможцем конкурсу став Торговий дім «Запоріжсталь», а спроба «Текта» оспорити його законність у суді провалилася. За подібним сценарієм, вважає Вадим Гриб, ситуація розвивається у випадку з «Київметробудом», тому що річний досвід будівництва метрополітену має дуже обмежене коло платоспроможних компаній.

На питання про те, чому навколо об’єкта, який держава не могла приватизувати два роки поспіль, раптом виник такий ажіотаж, Вадим Гриб відповів ухильно. За його словами, вітчизняні інвестори за ці роки просто нарощували фінансові мускули, і лише тепер здатні замахнутися на придбання акцій таких гігантів, як «Метробуд». Тим часом голова «Текта» відзначив надзвичайну прийнятність ціни: «Ця компанія заробляє понад 100 мільйонів на рік, а стартова ціна — 4 мільйони. Беремо не дивлячись!» До речі, в 2000 році ціна цього ж пакету акцій на аукціоні становила 5 мільйонів гривень, але бажаючих придбати його не знайшлося. Голова ФДМ Олександр Бондар природу цього дивного явища пояснює простіше: «Не виключено, що тут має місце з’ясування між компаніями якихось стосунків, що відносяться до минулих періодів. Одна компанія подала заявку, а інші тут же хочуть перейти їй дорогу».

Якщо передбачити, кому вигідний зрив конкурсу з «Метробуду», то реальними виглядають лише дві версії. По-перше, якщо тендер буде зірвано через судовий позов, то процес можна затягнути до кінця року. З січня діятиме нова Програма приватизації, і не виключено, що парламент позбавить ФДМ права встановлювати жорсткі обмеження з допуску учасників, і такі компанії, як «Тект» будуть допущені до приватизації. По-друге, у разі скасування тендера Київська міськадміністрація може ще раз спробувати добитися безкоштовної передачі метробудівських акцій собі в управління.

Прораховувати варіанти таким чином сьогодні змушені й ті, кого за положеннями нині діючої Програми приватизації можна залишити за бортом тендерів — а це передусім фондові компанії і комерційні банки, які не вміють «рити» метро, але мають вільні капітали. Ланцюжок приватизаційних скандалів обіцяє продовжитися й іншими стратегічними об’єктами, що їх держава готує до продажу. Боротьба за них буде неабиякою, від ФДМ залежить визначити такі умови допуску, щоб «верблюд не пройшов у голкове вушко». Прагнення голови Фонду Олександра Бондаря зробити своє відомство аполітичним загальновідоме, але лазівки, що iснують, все частіше схиляють до «негарних» підозр, і вже явно дратують власників капіталу.