Моє бачення України через 50 років
Вже 10 років існує на світі моя держава – Україна. Для історії це мить, а для мене – все моє свідоме життя. Багатогранною була наша історія: періоди розквіту і могутності поступались гнобленню і поневоленню. Пройшло багато віків страждань і випробувань для нашого народу, землі і мови, щоб вони зайняли належне місце у світі. Небагато знайдеться народів, які витримали б небачений гніт, поневолення, голодомори, геноциди і залишились життєздатними. В страшних випробуваннях долі наш народ зміг вистояти і зберегти свою неповторність і самобутність, що під силу тільки народу-велету з міцною серцевиною і живою душею.
Наш український народ завжди вирізняли такі якості, як розум, талановитість, винахідливість, працьовитість, почуття гумору, доброта, пісенність, чуйність та багато інших. Але вікові приниження залишили глибоко в підсвідомості українців надмірну довірливість, занижену самооцінку, небачену терплячість, утопічні сподівання на самовирішення і саморозв’язання болючих проблем, що, на мою думку, гальмує розквіт нашої держави.
Тому перед нашою молодою країною стоїть величезна кількість накопичених роками проблем — як політичного, економічного, соціального характеру, так і екологічного, культурного і медичного напрямків.
Я абсолютно впевнений, що всі ці проблеми будуть розв’язані. Вирішення цього комплексу завдань вимагає багато зусиль і часу. Перетворення почались, але поки що йдуть недостатньо швидко, і що прикро – концентруються переважно в столиці. Впевнений, що ситуація різко зміниться через 10–15 років, коли прийде нове молоде покоління патріотів, не зашорене однобоким вихованням, не закомплексоване віджитими ідеями, не обтяжене багаторічними звичками, поглядами. Наше покоління буде озброєне глибокими фундаментальними знаннями і непереборним бажанням побудувати найкращу у світі (бо своя ж) державу.
Кризу можна швидше перебороти тільки після змін у свідомості кожного громадянина, тому треба провести соціологічне опитування, яке розбудило б, зміцнило патріотичні почуття, змусило б усвідомити місце і важливість України у світі (не бути «хохлами»).
Впевнений, що в найближчі десятиліття в країні відбудуться кардинальні зміни: на основі міцного правового підгрунтя буде збудована міцна держава з усіма інститутами, шанована в усьому світі; економічно високорозвинута; з незмінними демократичними ідеалами.
Без сумніву, найголовнішою цінністю для України стане людина – її фізичне, моральне здоров’я, гідне існування від народження і до смерті, а середній вік людини – 100 років.
В економіці будуть неодмінно впроваджені передові енергозберігаючі технології. Україна стане економічно незалежною; на рівних працюватиме з багатьма партнерами. Обов’язковою умовою праці будь-якого виробництва буде наявність очисних споруд.
Чорнобильські проблем обов’язково будуть розв’язані (заселення радіоактивних дон мікроорганізмами, бактеріями, які в процесі своєї життєдіяльності зв’язуватимуть важкі метали та їх ізотопи і переводитимуть в неактивний стан, або перетворюватимуть їх в елементи неосфери). Обов’язковим бачу збільшення території, які належать до уражених зон.
Широке використання альтернативних енергетичних джерел – вітряків, сонячної енергії, енергій річок і річечок, морів і водопадів. Проблема загазованості зменшиться і зникне, оскільки основним джерелом енергії стане вода.
Сільське господарство на наших найродючіших грунтах стане першим у світі за родючiсті і найдешевшим за енергозатратами. Селекціонери виведуть насіння нового покоління, яке дасть змогу вирощувати в умовах України ряд культур і збирати хоча б два врожаї на рік.
Усі види виробництва обов’язково стануть комплексними, безвідходними.
Впевнений, що буде багато інших відкриттів.
Але для того, щоб наша держава досягла розквіту, потрібно прикласти чимало зусиль і праці.
Я патріот і оптиміст, вірю в щасливу долю моєї батьківщини. Я впевнений, що через півстоліття мої діти і внуки з гордістю скажуть: «Я – УКРАЇНЕЦЬ!»
