Українська пошта прагне надавати якісні послуги

У наш час офіційні інстанції та посадові особи практично не реагують на критичні зауваження, вміщені на сторінках газет. Приємним винятком є оперативна відповідь на лист нашого читача Юрія Шаніна «Печалі епістолярного жанру», яку ми отримали з Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта». Подаємо її без скорочень.

У газеті «День» за 27 жовтня 2000 р. вміщено замітку Ю. Шаніна «Печалі епістолярного жанру» . Автор публікації торкається проблеми перевезення міжнародної письмової кореспонденції між Україною та Росією, а точніше — випадків суттєвої затримки вручення міжнародних листів адресатам в обох країнах.

Дійсно, таке трапляється, ми про це знаємо і вже тривалий час працюємо над розв’язанням існуючої проблеми. Питання ускладнюється тим, що вирішити його неможливо в односторонньому порядку, тобто лише зусиллями української сторони. Справа в тому, що загальний термін проходження міжнародних листів включає в себе час їх проходження по територіях обох країн. Отже, дотримання необхідних строкових нормативів пересилання і вручення міжнародних листів залежить від роботи поштових служб і України, і Росії.

До цього треба додати, що з 1993 року поштовий обмін між обома державами відбувається на міжнародних засадах. Уся вихідна та вхідна письмова кореспонденція обробляється тільки у спеціальних підрозділах — місцях міжнародного поштового обміну. В Україні їх чотири. Контрольний термін проходження по території України простих міжнародних листів з моменту їх подачі відправниками і до часу їх надходження в місце міжнародного поштового обміну становить 2 — 4 дні (без урахування вихідних), що відповідає принципам обробки міжнародної пошти. З місць міжнародного поштового обміну письмова кореспонденція призначенням до Росії відсилається щоденно. У такі ж терміни обробляється та перевозиться і вхідна до України міжнародна письмова кореспонденція.

Дотримання контрольних термінів доставки кореспонденції адресатам є одним з основних показників якості надання послуг поштового зв’язку, тому робота в напрямку забезпечення відповідних нормативних вимог проводиться постійно. Випадки із затримкою вручення міжнародних листів, що пересилались з України в Росію і в зворотному напрямку, уважно вивчались, проводились контрольні перевірки строків проходження письмової кореспонденції, у тому числі і за участю поштової служби Росії.

Результати цих перевірок засвідчили, що затримка в одержанні адресатами міжнародної письмової кореспонденції в обох країнах відбувається з вини поштової служби Росії, що й було нею визнано. Нині російські поштовики працюють над наведенням порядку в цій сфері.

Зі свого боку, українська пошта також продовжує вживати заходів для скорочення термінів обробки і перевезення міжнародної пошти, у тому числі як в напрямку Україна — Росія, так і в зворотному напрямку. Зокрема, у місці міжнародного поштового обміну в Києві із жовтня 2000 р. запроваджено цілодобову обробку пошти, залишків необробленої кореспонденції в цих підрозділах на даний час немає. Крім того, Україною в односторонньому порядку ще із серпня 1999 р. розпочато здійснення більш детального сортування міжнародних листів призначенням у Росію, щоб скоротити час їх обробки саме на території цієї держави.

Крапку в зусиллях по налагодженню нормального функціонування міжнародного поштового обміну між Україною і Росією не поставлено. Робота ця буде продовжуватись як шляхом вдосконалення українськими поштовиками власних технологічних процесів обробки пошти, так і через відповідний переговорний процес з російською поштовою службою.

Українська пошта свідома своєї відповідальності перед споживачами за якісне надання їм послуг поштового зв’язку, налаштована на плідну співпрацю з усіма своїми клієнтами, у цьому вбачаємо запоруку економічної стабільності підприємства. Газеті дякуємо за виявлену увагу до проблем пошти, адже поєднання конструктивної критики на нашу адресу та об’єктивного погляду на реальний стан справ допоможе знайти розв’язання існуючих проблем на користь і пошті, і споживачам.