Кандидатів більшає з кожним днем
«Я сказав так через народ. Це — мій моральний обов’язок, а не моє бажання». Так сказав Коштуніца відразу по висуненню своєї кандидатури. Те ж саме, тільки в різній формі вже сказали і ще не раз скажуть сербам і Мілошевич, і Михайлович. Такі правила гри — і так уже, очевидно, склалося, що не може опозиція вибрати з себе єдиного, найбільш гідного. Кандидатів скоро ще побільшає — збирається балотуватися в президенти й один з лідерів відверто націоналістичної Радикальної партії Томислав Ніколич.
Поки що опитування, яким можна довіряти з великою долею скепсису, свідчать, що популярність президента Мілошевича серед сербів падає, але не настільки, щоб у нього не було шансів забезпечити собі ще один термін при владі.
Коштуніцу ладні підтримати передусім жителі найбільших міст. Вважають, що його ім’я не пов’язане, принаймні, поки що з корупцією, натомість доктор права Коштуніца вiдомий як поміркований націоналіст, прихильник ринкової економіки та демократичних перетворень.
Селянин ладен підтримувати Мілошевича — хоча б тому, що йому не завжди подобається все, чим живуть міста. І тому, що до сіл рідко доходять опозиційні газети. І тому зрештою, що на селі значно більший простір для «адміністративного ресурсу» та «правильного підрахунку голосів». Навряд чи селянин голосуватиме за белградського мера Михайловича — тим більше, що репутація самого Драшковича не є винятково чистою. Але за «гробокопателя» Ніколича — може. Який, не виключено, за потреби просто передасть свої голоси Мілошевичу.
Загальні вибори в Югославії ставлять відразу кілька питань. Перше — що очікує країну далі? Можливість змін, які б привели до виходу з міжнародної ізоляції і покращання умов життя — чи продовження агонії, яка вже не зможе завершитися еволюційними перемінами? Поки триває висунення кандидатур на президентські та парламентські вибори, Австралія приєдналася до 35-ти країн, які не бажають бачити на своїй території ні Мілошевича, ні інших теперешніх югославських та сербських високих посадових осіб.
Інше питання — а в якій, власне, країні збираються правити Мілошевич, Михайлович, Коштуніца, Ніколич? Не виключено, що на час виборів це вже не буде Югославія. Останній союзник Сербії — Чорногорія — без зайвого галасу дистанціюється від Бєлграда з його проблемами. Тим часом генеральний секретар НАТО лорд Джордж Робертсон попереджає Мілошевича, що Альянс не буде мовчки спостерігати в разі провокацій Бєлграда проти Чорногорії. Хоча, щоправда, в штаб-квартирі Альянсу про можливість нового втручання на Балканах говорять без ентузіазму, й це зрозуміло.
Ніхто не може сказати, як пройдуть і чим завершаться вибори в Косово.Вже зараз припускається, що сербів просто не допустять до голосування не лише албанці, але й спецслужби Бєлграда. Владика Артеміє, один з авторитетних сербських лідерів у краї, вважає, що опозиція взагалі програла ці вибори ще до їх початку.
Картина поки що не надто весела — втім, все ще попереду.
