Особливості національного патронату

Я захоплююся своїми співвітчизниками, а більше — частиною своїх земляків! Тією чудовою частиною, котра викликає сльози розчулення і крики похітливого захоплення, зустрічаючи персонажів передвиборного Всеукраїнського марафону-«розводки»: народна Софія Ротару «Обирає майбутнє» у «Злагоді» з Тарасом Петриненком сотовариші. А от і народні «кролики» Володимир Моїсеєнко та Володимир Данилець хутенько підметушилися: «Ми за демократію! Ми за Кучму!». І все, само-собою, «під патронатом», як годиться, — нині жодне «доросле кидалово» без солідного «даху» не провернути. «Ранкові концерти відвідують 500—800 чоловік, гала-концерти 5—15 тис. чоловік», — бадьоро рапортує прес-центр «Злагоди».

Хоча знов-таки мітинги-концерти, що проводяться в Чернігові на Червоній площі всупереч рішенню виконкому Чернігівської міської ради за № 205 від 28.07.1999 р. «Про визначення місць проведення зібрань, мітингів та інших масових заходів» на період кампанії у справі виборів президента України, виявляється, зовсім «не політичні заходи», а, на думку мера міста Віталія Косих, «культурно-мистецькі заходи.., що сприяють задоволенню культурних потреб мешканців Чернігова та популяризації української естрадної пісні».

А натовпи п'яних підлітків, які бредуть уночі враз потемнілими вулицями і благодійники від мистецтва, котрі в черговий раз перетворили центр древнього міста на смітник, — це теж iз розряду «задоволенння культурних потреб»?!

Кажуть, коли народжується людина, Бог спускається з небес і цілує свій витвір. І від того, куди він поцілує немовля, залежить його майбутнє.

Поцілує в голову — стане вченим чи філософом, у руку — хірургом чи музикантом, у ногу — спортсменом чи танцюристом...

Мені складно уявити, куди Творець може поцілувати своє творіння, щоб людина перетворилася на раба, котрий втратив гідність.

І чи може?..

P.S. Місто знову в темряві, на голодному енергопайку. Хто наступний «розводящий»? Патронат триває...