Григорій ОНИЩЕНКО: «Нас не люблять ні бандити, ні держава»

«Палиці в колеса» федерації, що розвивається, і яка цього року відзначила своє триріччя, сьогодні ставить... сама держава, побачивши в ній... конкурента підрозділам численних силових відомств, котрі борються зі злочинністю.

Про те, чому в Україні так важко приживається вже давно звичайна для цивілізованих держав практика приватно практикуючих охоронних служб — інтерв’ю з Григорієм Онищенком, президентом УФПНСБ.

— Як сьогодні криміналітет, що здобув сумну славу «дарувача «дахів», реагує на конкуренцію з боку недержавних служб безпеки?

— Сьогодні комерційні структури охороняють або міліція, або недержавні служби. Або вони залишаються під кримінальними авторитетами. Кримінальні авторитети розуміють, що коли вони претендуватимуть на об’єкти, де працює міліція чи недержавні служби безпеки — у них виникнуть неприємності. Останнім часом бізнесмени всіляко намагаються вийти з-під цих «дахів», званих кримінальними структурами, й біжать до нас. Позаяк бандити непередбачувані — сьогодні одну ціну «за послуги» встановлюють, завтра іншу, післязавтра взагалі можуть забрати фірму «під себе».

#ZГригорій ОНИЩЕНКО: «Нас не люблять ані бандити, ані держава»

— Що являє собою ваша федерація? Яка мета її створення?

— Федерація — громадська організація, котра об’єднала в своїх лавах близько 150 фірм із усієї України. Це в основному охоронні фірми, фірми, які забезпечують приміщення захисною технікою і обладнанням, котре убезпечує проникнення, фірми, які надають інформаційно-аналітичні матеріали та фірми юридичні. До складу федерації входять служби безпеки великих банків і компаній. Створена вона була понад три роки тому. Основна мета створення федерації — соціальний, юридичний, економічний захист наших фірм — суб’єктів федерації. Використовуючи могутній апарат юристів нашої федерації, котрі мають великий досвід роботи в МВС, у СБУ, в прокуратурі, в Міністерстві юстиції, ми поки що досить успішно справляємося з цими завданнями.

— Чому, на вашу думку, в нашій країні необхідний розвиток саме недержавних служб безпеки?

— Від розвитку недержавних структур країна тільки виграє. По-перше, держава, не витративши ні копійки, отримає значний прибуток у скарбницю від збору податків. По-друге, офіційні органи — та ж сама міліція, займалися б боротьбою зі злочинністю, а не охороною ларків, магазинів, інших комерційних структур. Уже не секрет, що, коли я наймаю на роботу міліціонерів, я хочу, щоб це були віддані мені люди, я їм доплачую, тому вони будуть працювати вже не на міліцію, а на мене. Це прямий шлях до корумпованості, зрощення комерційних структур із правоохоронними органами. По-третє, величезна кількість людей, яких звільняють із армії, міліції, СБУ буде знаходити собі роботу в цивілізованих фірмах, а не застосовувати свої знання та навички на службі кримінальних структур, як це нерідко відбувається сьогодні.

— З якими складнощами в роботі ви зустрічаєтесь?

— Недостатнє взаєморозуміння з правоохоронними органами. У нас вбачають... конкурентів, намагаються шукати всілякі компрометуючі матеріали на наших працівників, аби при можливості позбавити ліцензії. Хоча в органах внутрішніх справ також чимало співробітників, які криміналізувалися. Щороку з міліції звільняють тисячі працівників за порушення законодавства, порушують карні справи. Однак жодне з карних чи службових порушень не спричинило закриття відділу, в якому цей службовець працював. У нас досить найдрібнішого порушення для того, щоб відмовили у продовженні ліцензії. Усе направлене на те, щоб нас якомога більше «закривати», забороняти. Друга за значимістю проблема — відсутність законодавства.

— Ваші колеги з недержавних служб безпеки говорять про це постійно з року в рік...

— Ситуація складна. З 1991 року розроблялися проекти законів про недержавні охоронні детективні фірми, про зброю. Закон про зброю двічі заслуховувався на Верховній Раді: не вистачило буквально кількох голосів для того, щоб цей закон був прийнятий. А закон про недержавну охоронну та детективну службу взагалі не було винесено на розгляд ВР, хоча він знайшов підтримку у депутатів профільної комісії. Сподіваюся на розуміння нового скликання парламентаріїв.

Сьогодні наші працівники озброєні газовими балонами різних модифікацій, палицями. Навіть наручники нам не можна використовувати. Під час нападу на об’єкт і затримання порушників, які займалися розкраданням на цьому об’єкті, нам доводиться зв’язувати зловмисникам руки мотузком.

Я вважаю, що давно вже настав час скасувати розпорядження Кабінету Міністрів, яке забороняє використовувати спецзасоби під час виконання обов’язків недержавними службами безпеки. Беззбройні охоронці, які протистоять озброєним злочинцям, — нерівне співвідношення сил. Такий підхід нам незрозумілий, оскільки працюють у нас в основному люди, котрі все життя мали справу зі зброєю. Я за час своєї служби в армії стріляв буквально з усього, навіть із зенітних установок, але мені не довіряють пістолет. А міліціонерові два-три рази показали в учебці, як стріляти, і йому довіряють носіння автомата, він одягає форму і вже є представником влади. Наші керівники правоохоронних органів, котрі лобіюють заборони, мислять іще старими категоріями: легше заборонити, тоді спокійніше буде спати.

— Які принципи відбору на роботу в детективні фірми очолюваної вами асоціації?

— Ми не беремо людей «із вулиці». Послуговуємося рекомендаціями тих, хто вже працював у правоохоронних органах або нині працює. Беремо людину мінімум на місяць випробувального терміну, перевіряємо на причетність до різних кримінальних структур, вивчаємо характеристику, що дається претендентові товаришами по службі з попередніх місць роботи, аналізуємо причини його звільнення з попередньої роботи. Після цього людина закінчує курси підготовки охоронця. У нас створено цілу систему таких курсів для охоронців. Потім ми здаємо документи державній охороні для складання іспитів, отримання посвідчення. Управління перевіряє їх за своїм міліцейським обліком. І є незрозумілою поведінка деяких правоохоронних органів, які через рік-два кажуть, що хтось у нас пов’язаний із кримінальною структурою. Та ви ж перевіряли! Ви давали нам дані про те, що все гаразд, все чисто...

— Ви несете матеріальну відповідальність перед фірмами, що потребували ваших послуг?

— Згідно з договором на охорону у разі пограбування на об’єкті, який охороняється, ми повністю відшкодовуємо збитки. Однак стовідсоткових гарантій захисту в нас нема; дати такі гарантії не може ні міліція, ні ми. Багатьох людей, яких охороняли вельми грамотні професіонали, все одно вбивали. Від професійного кілера захисту нема.

— Які ваші можливості щодо захисту клієнтів від економічного ризику?

— Інформаційно-аналітичний центр має великий банк даних фірм-«кидал», фірм, які реально не існують. Банк даних стосовно банкротів — один із найбільших в Україні. За необхідності ми можемо зібрати дані про фірми не лише у нашій країні, але й за кордоном, заручившись допомогою колег із цих країн.

— Які відносини склалися у приватних охоронних і детективних фірм із державними органами?

— Ми намагаємося бути їх помічниками, проте вони не хочуть цього, вбачаючи в нас... конкурентів. Якщо ми законодавчо доб’ємося того, що міліція чисельно зменшиться і стане суто професійною, буде боротися з карними злочинами, а недержавні служби безпеки будуть виконувати охоронні функції, ми чудово працюватимемо не перетинаючись. Міліція чудово може розширити свій вплив, зменшуючи сферу впливу криміналітету.

Незважаючи на нерозуміння деяких керівників правоохоронних органів, ми прагнемо до співпраці. Хочемо, щоб використали наш потенціал, хочемо приносити користь суспільству, а значить — державі.

№202 22.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»