Економiчна криза як соломинка для уряду

Залишається маса питань, відповідь на які визначить розвиток кризи. По-перше, як буде використано гроші МВФ? Тут важливо отримати точну відповідь — чи підуть вони на підтримання курсу гривнi (інтервенції НБУ тощо), чи на пряме фінансування дефіциту бюджету? Якщо від ОВДП все-таки відмовляться — як фінансуватиметься бюджетний дефіцит? Необхідно також з'ясувати з урахуванням нових реалій розмір державних зобов'язань, графік їхнiх виплат тощо.

Усі ці питання вимагають негайної відповіді. Проте, схоже, їх навіть не ставлять і це — найголовніша політична складова кризи. Схоже, після рішення МВФ усі політичні сили відразу заспокоїлися та розслабилися. Судячи з усього, питання про відповідальність уряду не стоятиме — Кабмін завалив парламент антикризовими законами і на запитання про відповідальність уряду протягом найближчих кількох місяців буде одна відповідь — ухваліть спочатку наші проекти. Додамо сюди прийняття бюджету на наступний рік, у процесі якого напевне робитимуть ставку на зв'язок кредиту МВФ з бюджетним дефіцитом (і, відповідно, всім розкажуть про те, що внесення змін в урядовий проект бюджету — вірний шлях до кризи) і ми побачимо досить безхмарні перспективи існування нинішнього режиму. І, нарешті, криза в Росії, яка збіглася з нашою — найкращий аргумент на користь Кучми і Ко. Скільки б там не говорили про те, що ми постраждали менше, тому що нічого не робили, — до виборців ці аргументи не дійдуть, а швидше дійдуть репортажі ТБ й інформація родичів та знайомих.

Продовження теми на сторінці "Подробиці"