Майбутній газовий порядок
Проект порядку забезпечення народного господарства і населення України природним газом у 1998 році розглянуто в Кабінеті Міністрів і доручено доопрацювати й погодити з усіма зацікавленими відомствами.
На першій ролі у визначенні газового порядку сьогодні заступник міністра економіки Анатолій Врублевський, що очолює відповідну робочу групу. І це, мабуть, не без підстав, адже саме цінова політика, розроблювана в надрах цього міністерства, визначає перебіг подій на газовому ринку, який, у свою чергу, впливає на стан і конкурентоспроможність усього народного господарства країни.
Недарма Указ Президента України "Про рішення Ради народної безпеки і оборони України від 22 березня 1997 р. "Про невідкладні заходи щодо забезпечення України енергоносіями та їх раціонального використання" ще на початку цього року доручав Міністерству економіки в тижневий термін удосконалити порядок формування цін на природний газ і тарифи на його транспортування та механізми розрахунків. І якщо цього не було зроблено ані за тиждень, ані навіть за два квартали, то вини в цьому українських економістів немє. Щоб ми не казали, а поки Україні продає газ лише один продавець, то саме він і буде визначати цінову політику в газопостачанні.
Як пояснюють фахівці Мінекономіки, від ціни російського газу, яка сьогодні багато в чому визначає конкурентоспроможність основних товарів українського експорту, залежать і всі внутрішні ціни газового ринку від роздрібної для населення і до тарифів на закачування газу в підземні сховища.
Відтак рука Москви тримає на короткому "повідку" й саму цінову політику української держави, начерки якої вже існують, але становлять таємницю для преси, що може розголосити її напередодні цінових переговорів у Москві.
Цікаво, що сама Москва нині імітує в цьому питанні дещо гнучкішу позицію. У свій останній приїзд до Києва голова правління РАТ "Газпром" Рем В'яхірев натякав, що може піти на певні поступки, визначаючи ціну газу на кордоні України в залежності від умов оплати. Найдешевшим виявиться газ для тих українських підприємств, які могли б його передплатити. Трохи дорожчим для тих, хто сплатить грошима в момент проходу газу через кордон. І на старому рівні залишиться ціна для решти потенційних боржників, яким залишається одна дорога до банкрутства.
Утім, за деякими даними, саме таку схему розрахунків уже давно застосовують українські газотрейдери. Питання в тому, чи підуть обидві сторони на те, щоб її легалізувати. Адже в цьому разі на порядку деному з ініціативи Москви з'явиться й питання про зміну тарифу на транзит російського газу українською територію. Москва вважає його завеликим, а деякі наші націоналдемократи, що спеціалізуються на газових питаннях, навпаки, "безкоштовним". Офіційний Київ, здається, знайшов оптимальну відповідь. Наш тариф також може бути диференційованим залежно від обсягів транспортування російського газу та відстані до джерел його добування. Чого критися, цей проект народився під впливом споруджуваного Росією газопроводу Ямал Європа, що йде в обхід України. Адже для нас було б недозволеною розкішшю втратити російський транзит, плата за який удвічі перевищує вартість газу, видобутого "Укргазпромом".
Проте навіть і з цього питання рішення ухвалюватиметься в Москві, а Київ поки що просто приречений бути її газовим васалом.
