Відкритий лист Бріджит Бардо

Шановна пані Бардо!
Ви пообіцяли попрохати у російського президента Путіна російське громадянство, якщо в ліонському цирку буде вбито двох хворих слонів. Ви сказали, що президент Путін зробив для захисту тварин більше, ніж усі президенти Франції.
Це не зовсім так!
Президент Путін справді любить демонструвати свою владу над тваринним світом, ймовірно, з тієї ж причини, з якої середньовічні самодержці тримали в палаці звіринець. Всякий самодержець, особливо якщо в нього не все гаразд з головою, любить вважати себе священним царем, якому підкоряються звірі та птахи.
Путін є яскравим прикладом цього. Він надівав ошийник на амурського тигра, снігового барса, кита-білуху і білого ведмедя; стріляв у наукових цілях у білого кита, літав із білими журавлями і випускав на волю леопардів.
На жаль, ця всемогутність Путіна дорого обходиться звірам. Наприклад, дикий сніговий барс на кличку Монгол, на якого Путін помилувався під час свого візиту до Хакасії, був доставлений туди з Саяно-Шушенського заповідника.
Червонокнижного альфа-самця, за яким учені спостерігали здалека 10 років, вирвали з його середовища і повезли на інше місце на вертольоті, лише для того, щоб на нього помилувався Путін. Його зловили браконьєрським зашморгом, що є суворо забороненим. У відчаї нещасний звір кидався на прути клітки, завдаючи собі страшних ран — на додаток до тих, які було завдано при його ловінні. Барса зловили 14 березня 2011 року. Путін приїхав до заповідника лише вночі на 19. Він узагалі любить спізнюватися!
Я не думаю, щоб заради французького президента екологи Франції зловили дикого звіра браконьерським способом, вилучили його з його середовища на тиждень (що само собою може закінчитися для звіра трагічно) і катували його.
Така ж історія вийшла з уссурійською тигрицею, яку начебто зловив і позначив особисто Путін у заповіднику 31 серпня 2008 року. Насправді, як з’ясувалося, тигриця була з Далекосхідного зоопарку. Щоб вона, не дай Боже, не поранила великого лідера, її накачали снодійним. А оскільки Путін, як зазвичай, запізнився на цілий тиждень, її так на наркотиках і тримали.
Для того, щоб відстежувати переміщення тигриці на сайті РІА «Новости» найняли спеціальну людину. Час від часу ця людина забиває на сайті вигадані координати від неіснуючого ошийника. Це називається «вигулювати киценьку».
Знаменитий політ Путіна з білими журавлями, коли Російський Цар Природи вказував своїм дельтапланом шлях на південь вирощеним у неволі журавлятам — ви можете легко це перевірити — призвів до загибелі двох пташенят. Один не витримав перевезення, іншого затягнуло в ґвинт.
Не думаю, щоб у вільній країні екологи дозволили прокататися з білими журавлями людині, яка ніколи з ними не працювала і нічогісінько на цьому не розуміється. Якби ця людина була президентом, преса змішала б її з лайном.
На жаль, показуха, за допомогою якої Путін доводить сам собі, що він цар природи, якого слухаються звірина та птаство, — ніяк не поширюється на справжній захист природи.
9 січня 2009 року в республіці Алтай розбився ґвинтокрил. Серед загиблих був представник президента в Думі Олександр Косопкін. Ґвинтокрил розбився через те, що Косопкін із товаришами, п’яні, полювали з повітря на червонокнижних архарів, яких у Росії залишилося 300 штук.
Вони розстрілювали їх із повітря, чергами, на гірському схилі, звідки нікуди подітися, і хтось із катів, захопившись, прострілив приладову дошку. Коли ґвинтокрил упав, на схилі впереміш валялися трупи людей і архарів. Справу зам’яли.
Я була в республіці Алтай. Мені казали, що зі схилу сусідньої гори за побоїщем спостерігав місцевий алтаєць-вівчар. Він нікому нічого не сказав про катастрофу. Ґвинтокрил шукали три дні, і що весь цей час ті, хто вижив у катастрофі відігрівав поранених товаришів нагрітими на багатті пательнями. Я не думаю, що цей старий алтаєць, який бачив схил гори, вистелений трупами розстріляних із ґвинтокрила архарів, розчулився б вашим словам про Путіна, який зробив для захисту природи більше, ніж будь-який французький президент.
Косопкін — не єдиний путінський урядовець, який загинув у ражі забороненого п’яного полювання. Того ж року на ґвинтокрилі розбився іркутський губернатор Ігор Єсиповський — мисливці намагалися лебідкою втягнути на борт ґвинтокрила тушу застреленого ведмедя. У Свердловську під час полювання випадково застрелили колишнього прокурора міста Льовіна. У Примор’ї — місцевого депутата Нікійцева.
Цар Звірів Путін нічого не має проти цих варварських розваг. Він не перешкоджає своїм урядовцям розстрілювати червонокнижних тварин із ґвинтокрила, так само як він не перешкоджає їм давити людей на дорогах.
Путін має 26 резиденцій — він на другому місці в світі за числом резиденцій після північнокорейського диктатора Кім Чен Ина. Велика частина нових резиденцій будується в заповідних місцях, які нещадно знищуються для Російського Царя Природи.
Резиденція «Лунная поляна» побудована на території унікального біосферного заповідника. Для неї вирубали реліктовий самшитовий ліс. Не меншою екологічною катастрофою стало будівництво резиденції Медведєва «Большой Утриш».
Не відстають від Путіна і його наближені. Поряд із путінською резиденцією в Геленджику обзавівся величезним маєтком Патріарх Кирил, вирубавши сотні реліктових піцундських сосен. Поруч — маєток «найбільшого землевласника Європи» губернатора Краснодарського краю Ткачова. Коли екологічний активіст Сурен Газарян спробував проникнути за паркан цієї дачі, на нього завели кримінальну справу. Врешті-решт Газарянові довелося тікати з Росії.
Заповідники півдня Росії перетворилися на дачі для Путіна і його наближених; ліси обгороджені, простих смертних туди не пускають. Сотні гектарів реліктових дерев при цьому вирубано під палаци, лазні, басейни, майданчики для ѓвинтокрилів і под., порушено шляхи міграції тварин.
Утім, було б дивно охороняти природу в країні, де найбільш зникаючим і беззахисним видом є homo sapiens.
Росіяни вимирають зі швидкістю один мільйон осіб на рік. Тривалість життя в Росії у чоловіків становить 64 роки. У місті Норильську асфальт на півметра проїдий дощами з сірчаної кислоти — від Норильського гірничо-металургійного комбінату. У місті Дзержинську — колишній столиці російської хімічної зброї — почуваєшся, як під час Першої світової війни при газовій атаці. Я ніколи не чула, щоб Путін хоч палець об палець ударив, турбуючись про російську екологію.
Шановна мадам Бардо! Ви пригрозили, що попрохаєте про російське громадянство, якщо в цирку присплять двох слонів. Я не маю сумніву, що коли ви попрохаєте Путіна зберегти життя двом слонам, він пришле за ними чартерний літак, подарує їм російське громадянство і зніметься з ними на тлі білих журавлів.
Ви сказали про Путіна: «Кожного разу, коли я його про щось прошу, він погоджується». Охоче вірю!
Проблема в тому, що 110 млн. російських виборців не можуть ні про що попрохати Путіна. Це право зарезервоване лише для його нечисленних друзів.
З повагою
Юлія ЛАТИНІНА, (www.echo.msk.ru)
Випуск газети №:
№1, (2013)Рубрика
Культура