Прелюдія до втручання у сирійський конфлікт

Як відомо, Ізраїль дуже довго утримувався від втручання у сирійський конфлікт. Однак схоже, що терпець цієї країни ввірвався. І свідченням цього є нанесення двох авіаударів по об’єктах на території Сирії. Зокрема, йдеться про ракетний удар по військовому дослідницькому центру в передмісті Дамаска. Потужні вибухи були чутні в ніч на неділю в районі гори Касьюн. На аматорському відео, розміщеному в Інтернеті, зафіксовано величезний вогняний купол у нічному небі над містом. У відео стверджується, що вибух стався поблизу військового комплексу в Джамарайе, по якому Ізраїль завдав авіаудар у січні.

"Нова атака Ізраїлю - це спроба підняти моральний дух терористичних груп, які не можуть оговтатися від ударів нашої доблесної армії", - заявило сирійське телебачення, маючи на увазі нещодавні наступальні операції сил Башара Асада проти повстанців.

Ізраїль поки що не прокоментував цю подію. Разом з тим, офіційною версію мета цих ударів - запобігання передачі високотехнологічних видів озброєнь в руки руху «Хізбалла».

Деякі оглядачі зазначають, що два бомбардування протягом двох діб свідчать про те, що Ізраїль поступово втягується у внутрішній конфлікт в Сирії, хоча згідно з офіційними заявами ізраїльської влади, вона всіма силами намагалася уникнути такого повороту подій. Разом з тим «День» попросив директора Центру Близькосхідних досліджень Олександра БОГОМОЛОВА прокоментувати ситуацію з ізраїльськими авіударами по об’єктах на сирійській території і як це може вплинути на цей конфлікт і співвідношення між опозицією та режимом.

- Ізраїль у принципі давно сформулював позицію щодо цього питання. І ця акція була скерована проти поставки у першу чергу іранських ракет, які практично могли бути використані проти Ізраїлю. Ці ракети нібито призначались для «Хізбалли», що теж є безпосередньою загрозою для Ізраїлю. Ця операція вкладається у бачення Ізраїлем пріоритетів власної безпеки. Вона навіть аналізується як можлива прелюдія до втручання у сирійський конфлікт. Дехто з арабських політично незаангажованих чи нейтральних експертів вважає, що ці авіаудари можуть бути преамбулою до можливого втручання з боку західних держав. Ізраїль діє в межах дозволеного.

Що стосується внутрішньої ситуації і того, що сирійський режим справиться з повстанцями, або як він їх називає бандами. Таку пропаганду, справді, режим поширює. А поширення пропаганди – це частина війни. І ситуація мінялась у Сирії головним чином завдяки залученням «Хізбалли», яку підтримує Іран. Ситуація в Сирії хитається. Але зараз не можна сказати, що режим виграє війну.  Але й опозиція не може швидко покінчити із Асадом. 

- Чи міняють ці авіаудари баланс сил у протистоянні опозиції та влади у Сирії?

- У даній ситуації авіаудари ізраїльської авіації насправді міняють співвідношення сил між повстанцями та сирійським режимом. Ізраїль своїм кроком показав, що іранську підтримку можна припинити. А підтримка Ірану до сих пір була важливою для режиму.

І зараз йде змагання за те, чи втрутяться США у цей конфлікт чи ні. Ізраїльтяни віддають перевагу тому, щоб американці втрутилися у цей конфлікт. І ці події – авіаудари - підсувають ситуацію у той бік, що адміністрація США відповідально поставляться до регіону.

Можна навіть говорити, що військовий баланс помінявся у бік опозиції. Хоча й сирійській опозиції дуже незручно мати фактично допомогу з боку Ізраїлю. Вона відмовляється і спростовує подібні твердження. Бо режим теж намагається використовувати цей факт як доказ того, що опозиція співпрацює з Ізраїлем. Зрозуміло, що опозиція не співпрацює з Ізраїлем, що Ізраїль переслідує виключно свої власні інтереси. Ситуація ускладнилася для всіх з втручанням Ізраїлю і всі думають як перегрупуватися.

- До речі, фактично на момент авіаударів ізраїльський прем’єр перебуває з візитом у Китаї.

- Нетаньягу невипадково знаходиться у Китаї. Мабуть, він намагається якось умовити китайське керівництво відійти від своєї позиції в Раді Безпеки. Чесно кажучи, я не думаю, що китайці змінять позицію. Але ситуація захиталась ще більше, і якщо продовжити таку тактику, то можливо Китай змінить свою позицію. А якби змінилась позиція Китаю, то відповідно, що навряд би Росія утрималась при своїх принципах.

- Чому, на вашу думку, немає коментарів на ці авіаудари з боку Заходу?

- Ситуація надто складна. І зрозуміло, що ніхто не поспішає з коментарями. Адже кожен такий коментар може розглядатися як зобов’язання.

Класичні опоненти Обами дуже часто критикують його за пасивність відносно ситуації в Сирії, особливо після повідомлень про застосування хімічної зброї. А це поставило адміністрацію Обами з його ідеями щодо політики на  Близькому Сході у дуже складне становище. 

- Що потрібно робити Україні в даній ситуації?  

- У жодному випадку не треба бігти за Росією і підтримувати сирійський режим, який є приреченим. І ніяких у нас інтересів спільних з Москвою там немає. У принципі треба дивитися на ситуацію і відповідно реагувати. І позиція України має бути на підтримку свободи волевиявлення сирійського народу і засудження злочинів проти людства, які відбуваються і спостерігаються у Сирії. Якби з такою заявою Київ виступив, це було б корисно для України. По-перше, це абсолютно не важко зробити. По-друге, це пояснює позицію України на Близькому Сході. Між іншим імідж України на Близькому Сході дедалі більше псується. Бо Україна не займає ніякої чіткої позиції по жодному з питань, які цікавлять близькосхідних політиків. Вона не голосує, усувається від якихось конкретних формулювань якихось думок, принаймні, навіть поміркованих стосовно різних проблемних питань, наполягаючи на тому, що якісь економічні інтереси нас тільки цікавлять. Економіка нероздільна від політики. І на Близькому Сході це досить очевидно.

Це не означає, що Україна має зброєю підтримувати якусь із сторін. Просто потрібно проголошувати принципи, щоб було зрозуміло, що Україна має якісь принципи і дотримується чогось.

- Кажуть, що кожна країна має власні інтереси.

- Це так, але коли Україна виглядає безпринципною територію, яка немає нічого крім інтересів. Це дуже погано сприймається близькосхідною публікою. Коли йдеться про інтереси таких потужних країні як США, чи ЄС,  то це інша справа. Від цих країн можна багато чого корисного отримати, можна простити їхні інтереси, якщо вони розбігаються з вашими. А коли йдеться про країну невеликої міжнародної ваги, то як це не парадоксально може здаватися, важливо все таки трішки думати про свій зовнішній вигляд.