Прощавай, офшоре!

Україна входить до першої десятки країн щодо виведення грошей в офшори. Але якщо Президент України Віктор Янукович підпише закон про трансфертне ціноутворення, то з 1 вересня в країні дещо може змінитися. Будуть забезпечені не лише додаткові надходження до бюджету (за розрахунках Міндоходів, це 20 мільярдів гривень за три роки, тоді як через використання таких схем бюджет щороку втрачає майже 100 мільярдів). Як вважають в експертному середовищі, цей документ ще й підведе риску під періодом первинного і не дуже законного накопичення капіталу в Україні. Можуть дещо послабшати позиції і вплив олігархів, оскільки закон спрямований здебільшого проти великих компаній (у країні 16 фінансово-промислових груп), які використовують зазвичай для мінімізації оподаткування всілякі офшорні схеми. ФПГ, та й інший великий бізнес, нові віяння не можуть не хвилювати, тому що 60% українського бізнесу перебуває в офшорах. Усіх непокоїть, як здійснюватиметься і чи здійснюватиметься повернення капіталів у нашу країну.

Нагадаємо, що законом запроваджується контроль над ціноутворенням операцій з резидентами всіх країн, де рівень податку на прибуток як мінімум на 5% нижчий, ніж в Україні, а не лише з резидентами офшорів, як пропонували багато депутатів. Нижній поріг контрольованих операцій встановлено у розмірі 50 мільйонів гривень на рік. У законі є і норма про контроль внутрішніх операцій, яку різко критикував навіть профільний комітет українського парламенту. Щоправда, під час обговорення і голосування законопроекту народні депутати обмежили її використання збитковими підприємствам чи тими, які мають податкові пільги. У результаті закон, як стверджують деякі експерти, вийшов компромісний.

Як поставилися до нього в бізнесі і в експертному середовищі? «Компромісна редакція... враховує багато коментарів бізнесу і вирішує багато його побоювань», — каже партнер «PWC Україна» В’ячеслав Власов. Хоча й вважає, що набуття законом чинності з 1 вересня, тобто до початку нового звітного року створює невизначеність для бізнесу. Водночас експерт зазначає, що закон запроваджує високі штрафні санкції (5% від суми операції) лише за факт неподання звіту про контрольовану операцію, а не за зміст звіту. При цьому штрафні санкції за недоплату податку протягом першого року дії нових правил становлять лише 1 гривню за правопорушення. Тобто бізнес отримує можливість на власному досвіді освоїти нові норми.

Водночас представник Спілки податкових консультантів України Олексій Шматко зазначає, що «держава, впроваджуючи такий непопулярний механізм, як трансфертний контроль ціноутворення, діє приблизно так само, як вовки — санітари лісу». «Вона змушує український бізнес, — продовжує експерт, — замислюватися над важливими питаннями, які його досі не цікавили. Запроваджується досить простий принцип: право на високий прибуток має те підприємство, яке вклало у свій бізнес більше зусиль, знань і таланту. Тобто підприємство, що займається логістикою і несе великі ризики, пов’язані з непостачанням сировини, фінансові ризики, звісно, має право на більший прибуток від бізнесу, ніж підприємство, яке просто пересилає документи. Але держава хоче цей прибуток оподатковувати. І (у цьому суть закону) вона зобов’язала підприємство відповісти на чотири запитання. Яка ціна на ринку є справедливою? Якою має бути справедлива маржа? Яким, власне, є ринок? Які на ньому діють зіставні умови?» Експерт вважає, що користь від цих змін отримає не лише бюджет, а й самі підприємства, оскільки вони сьогодні насправді не є ринковими структурами. На його думку, це не всім сподобається, проте він переконаний, що це «серйозний удар по офшорах».

Утім, не менше значення для «приборкання» офшорних фінансових апетитів має і ратифікована українським парламентом 4 липня нова конвенція про уникнення подвійного оподаткування і запобігання ухиленням від сплати податків на доходи, підписана між Україною і Кіпром. Якщо її ратифікує і парламент Кіпру, і обидві країни проінформують одна одну про здійснені ратифікації протягом 2013 року, то положення конвенції почнуть діяти з 2014 року. Нагадаємо, що ця угода встановлює для зареєстрованих на Кіпрі компаній замість нульового оподаткування ставки податку 5% і 15%. У такому розмірі слід буде відраховувати до бюджету доходи від дивідендів, відсотків і роялті, що сплачуються українськими компаніями на користь кіпрських.

І хоча Новий рік настане ще не скоро, Кіпр, звідки в Україну за даними на 1 липня 2012 року надійшло $14,52 мільярда, чи 27,7% від всіх прямих іноземних інвестицій, дуже швидко почав втрачати свій статус офшору №1 для України. Щоправда, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко поки що не пов’язує це з новою конвенцією. «У нас нині різко зріс товарообіг з Белізом, — каже він. — Надзвичайно різко. Беліз б’є рекорди, там неймовірне зростання. Я так розумію, що частина бізнесу пішла туди (з Кіпру). Отже, у нас бізнесмени досить швидко перебудовуються». Охріменко вважає, що ці зміни сталися після кризи на Кіпрі. У результаті одні офшорні компанії перемістилися або на Беліз і Кайманові острови, або до таких солідних країн, як Австрія, Нідерланди, Ірландія. Кіпр, як головного інвестора в Україну, замінять Індія, Китай, Росія, вважає Генеральний директор інвестиційно-банківської компанії Europen Kapital Management Вадим Браїловський.

Тим часом радник практики корпоративного права Міжнародної юридичної фірми Integrites Ярослав Абрамов зазначає, що після ратифікації згаданої конвенції найближчим часом нічого не зміниться. «Є певна практика, певні традиції бізнесу, який останнім часом і в Українській РСР, і в незалежній Україні будувався з використанням Кіпру і значною мірою завдяки цьому використовувався для обслуговування представників колишньої Компартії. Тому традиція дуже стара, аби їй можна було так швидко покласти край».

Експерт наголошує, що нова конвенція не створює якихось особливих складнощів для компаній, які раніше вкоренилися на Кіпрі, порівняно з іншими офшорними юрисдикціями. Якщо порівняти ситуацію на острові з тими податковими режимами, які діють в країнах Європи, то Кіпр залишається привабливим. Абрамов дуже обережно ставиться до можливості переміщення кудись всього обсягу інвестицій, заведених на Кіпр. Для цього також потрібні серйозні капіталовкладення, каже експерт і додає: «Український бізнес відомий своєю жадібністю». Інвестиції з Кіпру й надалі заходитимуть в Україну, переконаний експерт, оскільки банківська криза ніяк не пов’язана з рухом банківських потоків.

Браїловський з цим не може повністю погодитися, оскільки багато світових компаній вже зіткнулося з труднощами, пов’язаними з роботою на Кіпрі. Але він також зазначає, що різкої перебудови офшорних холдингових структур чекати не варто. «Куди переміщуватися?» — запитує експерт і називає такі країни, як Гонконг, Сінгапур, Нова Зеландія. «Не треба боротися з Кіпром й існуючими напрацюваннями великого українського бізнесу», — переконує Браїловський і ще раз нагадує про обсяги інвестицій в Україну, що надійшли з цієї країни. Він порушує питання про те, що бізнесові потрібен не лише батіг, яким багато в чому є закон про трансфертне ціноутворення, а й пряник, наприклад, у вигляді відродження вільних економічних зон і активнішого використання державно-приватного партнерства. Експерти також наголошують, що основним спонукальним мотивом для еміграції грошей з України нині є високі ставки єдиного соціального податку. Якщо їх знизити, то країна стане привабливішою і для вітчизняного бізнесу, і для іноземних інвесторів.